Переклад «Принципів проведення ефективного розслідування та збору інформації»

Після майже чотирьох років дослідницької роботи Асоціація запобігання катуванням, Ініціатива боротьби проти катувань та Норвезький центр з прав людини презентували «Принципи проведення ефективного розслідування та збору інформації».

«Під час роботи спеціальним доповідачем ООН з питань катувань я зауважив, що найчастіше тортури та примус відбуваються під час допиту підозрюваних з метою отримання зізнань», — Хуан Мендес.

Команда з понад 80-ти фахівців у галузях допиту, правоохоронної діяльності, кримінальних розслідувань, національної безпеки, військової справи, розвідки, психології, кримінології та прав людини з усього світу під керівництвом міжнародного крівного комітету, до складу якого входили: Хуан Мендес, Рей Булл, Асбьорн Раклєв, Меррі Шоллум, — та інші фахівці з проведення допитів розробили принципи, дотримання яких національними правоохоронними органами сприятиме проведенню ефективного та неупередженого досудового розслідування та дотримання прав усіх учасників кримінального процесу. 

Принципи мають на меті змінити стосунки між правоохоронними органами та громадянами: через впровадження процесуального інтерв'ю підвищити ефективність досудового розслідування і довіру громадян до самих правоохоронних органів, до держави.

Ґрунтуючись на науковому підході, досвіді проведення досудових розслідувань та етиці, Принципи є кращою альтернативою «традиційному допиту», націленому на отримання зізнання. 

Вони унікальні тим, що поєднують у собі детальні рекомендації щодо проведення процесуального інтерв'ю та гарантії дотримання прав затриманих осіб, які є найуразливішими саме в перші години після затримання. Саме тоді люди можуть страждати від катувань з метою отримання зізнання у вчиненні злочину.

Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй, Рада з прав людини, Конгрес злочинів ООН та Верховний комісар ООН з прав людини підтримали розробку та впровадження принципів у практику та національне законодавство держав — учасниць ООН.

У документі затверджено шість основних принципів проведення процесуального інтерв'ю: 

Принцип 1 — Про основи: Проведення ефективних інтерв'ю спирається на наукові, правові та етичні основи.

Принцип 2 — Про практику: Ефективне процесуальне інтерв'ю — це всебічний процес збору точної та достовірної інформації за умови забезпечення відповідних правових гарантій.

Принцип 3 — Про вразливість: Ефективне інтерв'ю вимагає виявлення та задоволення потреб опитуваних, що перебувають у ситуаціях вразливості.

Принцип 4 — Про навчання: Процесуальне інтерв'ю — це професійна діяльність, яка вимагає спеціального навчання.

Принцип 5 — Про підзвітність: Для ефективного інтерв'ю потрібні прозорі та підзвітні установи.

Принцип 6 — Про реалізацію: Запровадження ефективного інтерв'ю потребує жорстких національних заходів.

Неофіційний переклад Принципів здійснено ініціативою «Процесуальне інтерв'ю Україна» за підтримки програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження».

Основоположні правові стандарти, що лежать в основі Принципів, закріплено в міжнародному праві, міжнародному звичаєвому праві, договірних зобов'язаннях та міжнародній, регіональній і національній судовій практиці країн — учасниць ООН. 

Ці стандарти застосовуються до всіх правових систем і дозволяють інкорпорувати їх у національне законодавство з урахуванням різноманітності правових процедур.

Відповідно до Принципів проведення процесуального інтерв'ю, воно повинно ґрунтуватися на міжнародних правових нормах:

• свобода від катувань та іншого жорстокого поводження (право на гуманне поводження);
• свобода від свавільного арешту та затримання (право на свободу та безпеку);
• право на презумпцію невинуватості;
• право зберігати мовчання та право не давати свідчень проти себе;
• право на справедливий суд;
• право на свободу від дискримінації.

Принципи дозволяють досягти цілей сталого розвитку, надаючи різні можливості на різних рівнях. 

Для правоохоронних органів впровадження Принципів забезпечує отримання більш точної та достовірної інформації під час проведення допиту, підвищення ефективності правоохоронних органів, розвиток спеціалістів-інтерв'юерів, універсальну методику, яка дозволяє проводити допити для різних учасників досудового розслідування та збір достовірної інформації, протидію наданню свідомо неправдивої інформації. 

Для системи правосуддя в цілому використання Принципів сприяє підвищенню довіри населення до правоохоронних органів, підтримку верховенства права, забезпечення цілісності судових процесів та здійснення ефективного правосуддя. Всі ці фактори впливають на загальне зменшення рівня злочинності. 

Принципи захищають права людини та гарантують, що жодна людина не зазнаватиме примусу або жорстокого поводження, перебуваючи під контролем правоохоронних органів, сприяють зменшенню стимулу правоохоронних органів вдаватися до примусових тактик проведення «традиційного допиту».

Головна передумова процесуального інтерв'ю — створення середовища, вільного від примусу.

Дослідження, проведені фахівцями та практиками з широкого кола дисциплін: психології, кримінології, соціології, неврології та медицини, — дають вагомі докази того, що застосування примусу в межах «традиційного допиту» може як спочатку посилити опір з боку особи, яку опитують, так і, якщо вони постійно застосовуються, призвести до надання неправдивої інформації або неправдивого зізнання. Навіть більше, дослідження доводять, що тиск на допитувану особу зменшує схильність її до співпраці та призводить до відмови у дачі показань чи до хибних показань, навіть якщо особа була готова до надання інформації. 

Недостовірна інформація та неправдиві зізнання, що виникають внаслідок зловживань, є частим і передбачуваним наслідком недосконалих методів ведення допитів. Вони призводять до незаконних засуджень та отримання помилкових свідчень у всьому світі. Негативну роль грає мотивація слідчого до отримання зізнання від допитуваної особи, а не бажання отримати об'єктивну інформацію: слідчі за будь-яку ціну прагнуть підтвердити власну точку зору, залишаючи лише свідчення на її користь, натомість речі, які не збігаються, вони відкидають.

Слідчі та детективи схильні ставити сугестивні питання, вдаються до маніпулятивних формулювань у питаннях — такі підходи призводять до помилкових засуджень, помилкових рішень та безкарності тих, хто справді винні.

Часто помилково стверджують, що на основі невербальної поведінки можна точно виявити, коли хтось бреше. Дехто стверджує, що підготовлені інтерв'юери можуть розрізняти, чи відповіді опитуваних є правдивими чи ні, на основі емоційних реакцій допитуваного, мови тіла або фізіологічних реакцій. Це ненадійні показники того, наскільки слова допитуваних є правдивими. Крім того, численні наукові дослідження дійшли висновку, що технології виявлення брехні не є точними, і якщо їх використовувати, це може призвести до неправильних вироків та судових помилок.

Ґрунтовні дослідження підтверджують ефективність підходів до інтерв'ю, орієнтованих на збір інформації. Непримусові методи на основі контакту/розуміння пропонують ефективний набір методів, які можуть бути успішно застосовані кваліфікованими фахівцями для збору інформації від опитуваних незалежно від того, чи вони виступають підозрюваними, свідками чи жертвами. 

На основі висновків з великого обсягу досліджень щодо того, як людська пам'ять кодує, зберігає та отримує інформацію, було розроблено методи опитування, які є ефективними для отримання детальних, точних повідомлень від опитуваних. Сюди входить використання відкритого, несугестивного опитування, а також можливість опитуваного вільно згадувати подію чи інформацію без переривання з боку інтерв'юера.

Стратегічне планування інтерв'ю дозволяє сфокусуватися на ключових питаннях, що розглядаються. Цей прийом також дозволяє інтерв'юеру визначити, чи відповідає надана інформація тим даним, які було отримано раніше. 

Детальні дослідження показують, що інтерв'ю без примусу на основі контакту/розуміння:

• стимулює спілкування між інтерв'юером та опитуваним;
• полегшує пошук подій та обставин у пам'яті;
• підвищує точність та достовірність наданої інформації;
• дозволяє проаналізувати правдивість наданої інформації;
• збільшує ймовірність отримання більшої кількості інформації та правдивих свідчень;
• знижує ризик отримання неправдивої інформації або неправдивих зізнань.

Процесуальне інтерв'ю проводять не ізольовано, воно є частиною ширшого розслідування. Тому проведення інтерв'ю має керуватися загальними цілями розслідування та наявними даними. Інформація, зібрана під час інтерв'ю, має бути використана для коригування цілей і стратегій розслідування та розробки нових слідчих версій. Інформація, отримана під час інтерв'ю, може мати вирішальне значення, оскільки вона, забезпечує основу для прийняття подальших рішень, таких як притягнення до кримінальної відповідальності чи ні.

У майбутніх публікаціях ми детально розглянемо кожен принцип окремо та визначимо, як він співвідноситься з українською практикою проведення досудового розслідування та як ці принципи можуть бути впроваджені у національне законодавство.