На сайті українського парламенту зареєстровано законопроект № 1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Текст законопроекту викладено на 151 сторінці. Відповідно до порядку денного цей законопроект планують розглядати на пленарному тижні 8-11 жовтня.
Головною метою законопроекту є запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементація норм, передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS), реформування інституту фінансової відповідальності та удосконалення процедури адміністрування податків та зборів.
Основні новації:
запровадження концепції оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній – будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених Податковим кодексом України (ПКУ);
уточнення порядку врахування процентів, що сплачуються за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями, а саме пропонується розповсюдити обмеження по врахуванню таких процентів щодо кредитів, позик та інших боргових зобов'язань, отриманих як від пов'язаних, так і непов'язаних осіб. Також пропонується залишити один критерій застосування зазначеного порядку – за умови того, що загальна сума нарахованих процентів перевищує 30 відсотків суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності;
уточнення визначення постійного представництва, зокрема, через унеможливлення уникнення вимоги щодо реєстрації постійного представництва шляхом дроблення діяльності в Україні;
запровадження можливості реєстрації платниками податків нерезидентів, що здійснюють свою діяльність через розташоване в Україні постійне представництво без його реєстрації платником податків;
запровадження трирівневої структури документації для міжнародних груп компаній, яка включає в себе документацію з трансфертного ціноутворення (локальний файл), глобальну документацію (майстер-файл) та звіт у розрізі країн (country-by-country reporting).
імплементація положень 8-10 кроків Плану дій BEPS щодо контролю за розподілом функцій, ризиків та нематеріальних активів всередині групи компаній, вдосконалення правил для операцій з сировинними товарами шляхом виключення обмеження на застосовування виключно біржових котирувань певних бірж та надання можливості використовувати котирувальні ціни на такі товари;
уточнення критеріїв визнання осіб пов'язаними та запровадження штрафних санкцій, пропорційних порушенню норм законодавства;
визначення порядку проведення процедури взаємного узгодження, що передбачає механізм подачі заяви на розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, вимоги до такої заяви, порядок дій контролюючого органу, тощо;
запровадження концепції оподаткування прирівняних до дивідендів платежів, що передбачає коригування за методологією, передбаченими для контролю за трансфертним ціноутворенням, при здійсненні операцій з нерезидентами;
запровадження в межах ПКУ принципу винної відповідальності платника податку за податкові правопорушення;
визначення вимог щодо вмотивованості рішення контролюючих органів про накладення штрафів, а саме передбачаються в якості обов'язкових описової та мотивувальної частин податкового повідомлення-рішення;
закріплення переліку податкових правопорушень контролюючих органів, які серед іншого, будуть включати недотримання ними процедури реєстрації платників податку чи порушення у сфері відшкодування податку на додану вартість;
визначення в невиключного переліку збитків, яких можуть зазнавати платники податку;
закріплення матеріальної відповідальності органу за неправомірні діяння його посадових осіб та безвинну відповідальність контролюючих органів;
пеню пропонується розглядати не як штрафну санкцію, що при її одночасному застосуванні із штрафом призводить до подвійної фінансової відповідальності за одне правопорушення, а як засіб дисконтування грошей в часі, тобто приведення їх до реальної вартості в часі;
запровадження колегіального розгляду матеріалів податкової перевірки комісією з питань розгляду заперечень та встановлення чіткого переліку обставин, які підлягають встановленню під час розгляду матеріалів;
створення Апеляційної ради з питань розгляду скарг платників податків на рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Попри наявність прогресивних норм деякі положення даного законопроекту можуть серйозно вдарити по галузям вітчизняної індустрії, зокрема, по металургах. Законопроект № 1210 фактично трансформує ренту на руду в податок з обороту для гірничодобувної промисловості. За таких умов неодмінно відбудеться витіснення доданої вартості у даній галузі. Виробнику буде вигідніше експортувати примітивний продукт з мінімальною доданою вартістю. Неодмінно відбудеться скорочення робочих місць, а мова йде приблизно про 50 тисяч громадян, залучених як до виробництва, так і в суміжних галузях. В результаті впадуть податкові надходження і підвищиться соціальна напруга в регіонах. В першу чергу, постраждає рідне місто президента – Кривий Ріг, де знаходиться більшість ГЗК.
Варто також розуміти, що введення податкових новацій в частині ренти зіграє в плюс іноземним виробникам залізнорудної сировини, зокрема Росії. Виробники з даної країни мають доступ до більш дешевих енергоресурсів та знаходяться в умовах лайтового фіскального навантаження. Тому у них будуть всі можливості витіснити українських виробників залізорудної сировини з традиційних ринків.
Також Україна зможе втратити інвестиції, зокрема, під питанням опиниться проект канадської компанії "Black Iron" (інвестиції на першому етапі 435 мільйонів доларів), про який Зеленський домовився в Канаді.
З огляду на це будь-які податкові зміни, передбачені законопроектом №1210, повинні ґрунтуватися на фінансово-економічних розрахунках. Щодо металургійної галузі таких розрахунків у законопроекті не видно. Законопроект сирий і потребує достатньо серйозної експертної дискусії. Він передбачає введення максимально можливого рівня податків. І може привести до подорожчання металопрокату на внутрішньому ринку, адже руда буде дорожче коштувати для виробників. А також до того, що руду буде просто невигідно добувати. І буде скорочено безліч людей з ГЗК. Буде значна втрата робочих місць.
Розрахунок рентної ставки повинен враховувати індекс S&P Global Platts IODEX, який вважається світовим бенчмарком. Ціни на залізну руду значно перевищили $ 100 за тонну на початку цього року на тлі дефіциту світових поставок, досягнувши найвищого рівня за останні п'ять років. Потім вони різко впали, а останнім часом знову почали підніматися. Річ у тім, що ціни на залізну руду в цьому році були дуже нестійкими, після того як в останні роки вони становили в середньому близько $ 70-75 за тонну. Щоб підлаштуватися під таку нестабільність, зазвичай місцеві органи влади пов'язують свої угоди про оренду кар'єрів і рентні платежі з ціною на продукцію S&P Global Platts IODEX. Підіймати ж ставки рентної плати без прив'язки до постійно мінливих цін на руду не є правильним кроком.
Загалом вся ця ситуації є досить дивною і більше схожа на сварку олігархів, коли один з них отримав більший вплив на владу і намагається притиснути конкурента. Очевидно такий підхід є тупиковим шляхом розвитку економіки. В Україні необхідно будувати зрозумілі податкові правила гри для всіх, а не орієнтуватись на ситуативний конфлікт олігархів і під це вносити зміни в законодавство. Важливим тут буде рішення Володимира Зеленського, який все ж таки повинен усвідомити безперспективність і шкідливість такого підходу для побудови «нової країни».
