Парламент не затвердив програму діяльності Уряду. А отже, у Шмигаля і Ко немає річного імунітету. Крім того, протягом року Уряд не може повторно звернутись до Верховної Ради з цим же питанням. Керуючись принципом правонаступництва Шмигаль мав би реалізовувати затверджену програму Гончарука, але він заявив що буде рухатись в напрямку реалізації своєї незатвердженої програми.
Це не перший уряд в історії України, який працює без програми. Наприклад, два уряди Миколи Азарова теж не мали програми.
Потенційною небезпекою в цій ситуації є відсутність комунікації і порозуміння Уряду та парламенту. Це безпосередньо буде впливати на голосування за урядові законопроекти. Не виключає, що будуть постійно вноситись альтернативи, зокрема, з боку депутатів самої провладної партії.
В свою чергу частина депутатів від «Слуги народу» пояснили, що вони не проголосували за програму дій Кабінету міністрів тому, що там є глава МВС Арсен Аваков. Тобто Шмигаль — нормальний, уряд — хороший, та й програма нічого, але от Арсен Борислвич — непереборна перепона. Звучить як відмазка, ще й низького ґатунку.
Треба розуміти, що як би хотіли на Банковій, то в СН проголосували б зі свистом.
Найгірше в цій історії, що Шмигалю такий розклад — ок! Йому комфортно в статусі хлопчика для биття. Йому — ок, коли твої ініціативи депутати будуть підтримувати тільки після схвального кивка з ОП. І це не про розміри «горіхів», це про те, що для нього посада прем'єра — це самоціль, а можливо й стеля мрій. Він не хоче щось змінити і чогось досягти, адже інструментів в нього майже немає, а здобути їх він навіть не прагне.
Як би там не було, але статус Шмигаля – це «підвішений прем'єр», якого рано чи пізно використають як громовідвід і засіб випускання пари суспільством. Чи так це – первіримо восени. Тоді на нас чекають місцеві вибори, тарифи, ціна на газ та посилення економічної кризи.
Готуйте ложки, Денис Анатолійович, бо восени лайном вас буде закидати всі кому не лінь.
