На минулому тижні новина про висунення Джо Байденом своїм віцепрезидентом Камали Гарріс пройшло досить непоміченим на тлі білоруських протестів. Оглядачі в основному відзначили її колір шкіри, стать і те, що вона зробила декілька антиросійських заяв, а отже українцям хвилюватися не треба. Адже Трамп в українських(а в першу чергу американських) ЗМІ виступає виключно як агент Кремля, хоча справа про імпічмент з цього приводу із тріском провалилася ще у лютому. Політичні ж реалії говорять про те, що висунення Камали Гарріс, як і перемога Джо Байдена, може негативно вдарити не тільки по самій Америці, але й по її союзниками.

5f3fd78ba45a8.jpg

Очікувана «несподіванка».

Те, що Джо Байден буде висувати на пост свого віцепрезидента жінку, було відомо давно. Спочатку основним кандидатом була Елізабет Воррен, відома своїми радикальними соціалістичними поглядами. Однак, після масових протестів(які закінчилися погромами) декілька місяців тому кандидатів на цю посаду розглядали вже тільки серед афроамериканок.

5f3fd7a888f10.jpeg

Елізабет Воррен.

І хоча, на перший погляд, може здатися, що Джо Байден вибрав найпоміркованішого кандидата, враховуючи, що Гарріс була прокурором, її діяльність на цьому посту свідчить про зворотнє.

Поміркований кандидат?

Однією з головних причин обрання Камали Гарріс називають її поміркованість на фоні радикального лівого крила Демократичної партії США. Тим паче, після погромів і безчинств навіть одвічні виборці Демпартії почали дивитися у бік Дональда Трампа. Тому висування на пост віцепрезидента колишнього прокурора є своєрідною відповіддю на запит середнього класу щодо забезпечення безпеки в країні. Однак, діяльінсть Гарріс свідчить, що свої владні повноваження вона використовувала не стільки для підвищення безпеки, скільки для переслідування незгодних.

Так, наприклад, Гарріс блокувала призначення окружного судді штату Небраска тільки за те, що він був членом громадської католицької організації. Такі звинувачення взагалі порушують Конституцію США(а саме Першу поправку), адже віросповідання людини не може мати вплив на її право обіймати ту чи іншу посаду. В той же час, Гарріс(обіймаючи посаду окружного прокурора Сан-Франциско) «злила» справу про розбещення неповнолітніх католицькими священиками. Із цих двох прикладів зрозуміло, що Гарріс скоріше, не стільки переслідує католиків, скільки корисливо виносить рішення, які вигідні ій або Демпартії, не цураючись моральних норм.

Крім того, вона була помічена в корупційних скандалах, коли прикривала розслідування по справі банку OneWest, а потім дивним чином гендиректор цього банку вносив кошти в її передвиборчий фонд(під час балотування в Сенат). Будучи прокурором, Гарріс приховувала від сторін захисту діяльність корумпованого полісмена, який працював в експертизі. Через це судами було відмінено і закрито майже 600 справ, які стосувалися незаконного обігу наркотиків.

Якщо Гарріс так «крутила» законами на посту прокурора то, що вона може наробити, будучи віцепризедентом у Джо Байдена, якому вже 78 років і який плутається в своїх думках?

5f3fd7eb6275b.jpg

Але найголовніше питання, чи представляє загрозу Камала Гарріс для свободи слова в США? В 2016 році, будучи на посту генерального прокурора Каліфорнії, Гарріс разом із іншими 17 генпрокурорами(15 з них від Демпартії) намагалися нав'язати переслідування для незгодних із теорією глобального потепління! І це при тому, що велика кількість вчених не просто висуває тези, що людина немає ніякого відношення до процесів зміни температури на Землі(яка відбувається всю її історію існування). А деякі з них, як, наприклад, нобелівський лауреат з фізики Айвар Джайєвер заявляють:”Глобальне потепління стало новою релігією, тому що ви не можете обговорювати і дискутувати про це. Це є неправильно".

Зрозуміло, що такий демарш прокурорів був спробою Демпартії обмежити свободу слова і фактично "закрити рота" всім хто виступає проти їх політики. Політичні противники Гарріс звинувачують її в необ'єктивному переслідуванню консервативних груп(особливо тих, які проти "зеленої енергетики") перебуваючи на прокурорській посаді. Крім того, у своїх виступах на Демократичних праймеріз в 2019-му, Гарріс не раз робила заяви, що президент, якщо йому потрібно, не має зважати на думку Конгреса США(так, до речі, часто робив Барак Обама). Такі управлінські бачення Гарріс можуть закінчитися для США однопартійним пануванням і тотальною цензурою.

Ліво-зелений курс для Путіна.

Ще більше погіршують перспективи політичні переконання Гарріс. Хоча деякі оглядачі зауважують, що Гарріс виступала проти обмеження діяльності великих соцмереж та проти податку на багатство, її голосування в Сенаті говорить про інше. Згідно зі статистикою Камала Гарріс більш ліва ніж соціалісти Берні Сандерс та Елізабет Воррен. І це ще не все. У Гарріс дуже низький показник по голосуванням за двопартійні законопроекти. Що ще раз демонструє її радикальне несприйняття протилежних думок. До того ж двопартійні законопроекти часто стосуються зовнішньої і оборонної політики. Тому декілька її антиросійських тез не означають, що вона захоче підкріплювати їх реальними діями. Тим паче, що вона виступає за скорочення оборонних видатків.

5f3fd80af35f5.jpg

Камала Гарріс є палкою прихильницею заборони сланцевого газу та нафти, наслідком чого буде різке подорожчання цін на вуглеводні. Що може бути кращим подарунком для Володимира Путіна? Крім того, весь "зелений пакет" перетворень за попередніми підрахунками може обійтись американським платникам податків від 18 до 93 трильйонів доларів.

Що таке перехід на відновлювані джерела енергетики, українці тільки готуються відчути, отримавши платіжки за електрику. І це в той час, коли приватними енергетичними компаніями знищується Енергоатом, третина реакторів якого вже не працює задля реалізації прибутку одного з олігархів через сонячні панелі. Не виключено, що цілі Камали Гарріс та інших "прогресивних" демократів, мають також комерційний інтерес. Одначе за їх комерційні інтереси доведеться платити простим американцям.

Діалоги замість санкцій.

В українських інформаційних джерелах гаряче підтримують обрання Джо Байдена, адже він, мовляв, жорстко висловлювався проти Росії, коли був вицепрезидентом при Обамі. І хоча Байден дійсно ніколи не підігрував Росії, цього не можна, на жаль, сказати про його колег демократів.

Свого часу "принципова" Гіларі Клінтон, будучи головою Держдепу, після російсько-грузинської війни почала з Росією політику "перезагрузки" тим самим заохочуючи Путіна до нових військових агресій. Не можна не згадати і "дуже принципового" Барака Обаму, який так і не надав Україні летальної зброї у найбільш кризовий час. І це ще не кажучи про його позицію стосовно анексії Криму, коли на політичне керівництво України здійснювався тиск, щодо недопущення військової відповіді на дії Кремля. Зате "агент Кремля" Трамп одразу дав комплекси Джевелін. Та й військова допомога чомусь почала збільшуватись.

5f3fd8443138a.jpg

Лавров і Клінтон тиснуть кнопку "Перезагрузка" в березні 2009 року.

У свої 78 років Байден навряд чи зможе жорстко відстоювати свої погляди та дії. І тут на перший план виходить істеблішмент Демократичної партії. Зовсім нещодавно 103 експерти із зовнішніх відносин(в основному, які працюють з Демократичною партією) опублікували листа з критикою нинішньої зовнішньої політики Трампа та виокремили напрямки зовнішніх відносин США у разі перемоги Джо Байдена на виборах. В листі зокрема зазначають 6 головних рекомендацій щодо політики США по відношенню до Росії. Серед них:

"Повністю відновити функціонування дипломатичних відносин. Через українську кризу ключові контакти були перервані, консульства закрилися, а штати посольств були різко скорочені. Відновлення нормальних дипломатичних контактів повинно бути головним пріоритетом для Білого дому і мають підтримуватися Конгресом".

Залучити Росію в серйозний і стійкий стратегічний діалог, спрямований на усунення недовіри і ворожнечі, який буде зосереджений на великих і нагальних проблемах безпеки, з якими стикаються обидві країни".

Крім того, зазначається:

"Постійне накопичення санкцій, введених Конгресом в якості покарання за дії Росії в Криму і на сході України, за отруєння в Солсбері, за порушення Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності і втручання у вибори, знижує будь-які стимули, які Москва може мати для зміни курсу, оскільки вона вважає ці санкції постійними".

Ще більш показовими є інші висновки експертів:

Крім того, серйозні виклики для світу і нашого благополуччя, які вимагають співпраці між США і Росією, є екзистенційні загрози ядерної війни і зміни клімату, які зараз залишаються поза увагою.

Виявляється головним "проколом" адміністрації Трампа є відсутність співпраці з Росією щодо глобального потепління і занадто велике накопичення санкцій щодо агресора. Звичайно, "перезагрузки" ж діють на агресорів набагато краще аніж санкції.

Також експерти рекомендують залучити у переговорний процес між США і Росією — Китай. Незрозуміло тільки як комуністичний Китай, який завжди підтримує Росію в Радбезі ООН допоможе направити агресора на "правильний шлях". Це все одно, що Черчилль на переговорах з Гітлером підключив би Беніто Муссоліні.

К таким листам не можна відноситися без уваги, адже саме ці експерти визначають бачення зовнішньої політики США Демократичною партією. І як видно, там досі є прихильники політики поступок агресорам, яку проводив Барак Обама, будучи президентом.

Без надії сподіватись.

Камала Гарріс навряд чи буде слухатися Байдена, а буде робити так, як їй звелять у політбюро Демпартії. Адже під час праймеріз, в яких Гарріс брала участь наприкінці 2019 року, за неї не віддав голосу жодний делегат від Демократичної партії, що каже про дуже низький авторитет серед партійців. Враховуючи до того ж її минулу діяльність можна впевнено сказати, що вона буде вимушена коливатися за генеральною лінією партії. А генеральну лінію Демократичної партії ми вже побачили.

Звичайно, українці не можуть і не мають права впливати на вибір американського народу, але ми не повинні себе заколисувати фантазіями, щодо майбутніх кандидатів у президенти. І для України найбільш важливим є сильна Америка із потужною економікою і тверезою оцінкою зовнішньополітичних загроз у світі. Одначе "ліво-зелений" економічний курс Демпартії, заразом із "методичками" про діалоги з агресорами, навряд чи підуть на користь США, і, як наслідок, для її союзників. Тому Україна має бути готова до найгірших варіантів, і тільки в такому випадку ми зможемо адекватно відстоювати свій суверенітет і державність. Саме так діє Держава Ізраїль і нам є чого у неї повчитись.