Україна повинна бути країною, де було б добре жити. Країною, де зростає рівень життя.

Тож актуальним є завдання запропонувати і зробити пріоритетними такі системні зміни, які реально підвищать якість та рівень життя в Україні.

В першу чергу, ці зміни мають стосуватися таких сфер: житлово-комунального сектор, інфраструктура (міська, сільська, транспортна, дорожня, рекреаційна), екологія, освіта, медицина. І, головне, — зміни повинні бути здійсненними.

Нинішня ситуація в країні така.

Вже багато років не відбувається змін на краще. Рівень і якість життя українців за європейськими мірками дуже невисокі.

В той же час уряд і місцева влада постійно готують і приймають різноманітні програми розвитку, які за багатьма пунктами нереалістичні і нездійсненні (хоча б через обмежений бюджет). Вплив громадськості на розробку програм — мінімально або відсутній. На рівні держави зараз діють сотні державних програм. В кожній області прийнято близько ста регіональних програм, на рівнях міст і районів по 30-40 програм. Серед них є й важливі для поліпшення якості життя людей, але вони також не виконуються через відсутність пріоритетів, системного підходу та належного контролю.

Завдання уряду та місцевої влади — розробка та прийняття пріоритетних та актуальних програм розвитку.

Ці програми повинні відповідати таким критеріям.

1. Вирішувати реальні, зрозумілі всім проблеми, з якими люди стикаються регулярно і які не можуть вирішити особисто. (Наприклад, можливості для заробітку працездатні громадяни шукають самі і не сподіваються на державу).

2. Хвилювати велику кількість людей, вирішувати спільні проблеми.

3. Не вимагати великих капітальних вкладень, оскільки це неможливо в нинішній економічній ситуації.

4. Бути чесними, зрозумілими для людей.

5. Якомога ширше залучати до їх виконання вітчизняні підприємства та широке коло малого бізнесу та самозайнятих осіб.

Для цього потрібно вирішити ряд системних проблем.

1. Велика централізація виконавчої влади. В той же час на регіонах і муніципалітетах лежить багато відповідальності, але недостатньо прав. Оголошена «децентралізація», цієї проблеми, схоже, не вирішує.

2. Бюджетна система. Бюджет формується «згори», без урахування особливостей і реальних завдань на місцях. На місця з року в рік спускаються стандартні цифри «по контингентах». Негнучкість бюджетної системи. Відсутність можливості регулювати дохідну і видаткову частини бюджету (на місцях це можливо в межах 10-15%). Велика залежність від трансфертів з держбюджету. Для виконання місцевих бюджетів залучаються позики з держбюджету і зовнішніх джерел, що викликає додаткове навантаження для бюджетів наступних років.

3. Основне навантаження місцевих бюджетів: виплати чиновникам, вчителям, лікарям, опалення адміністративних будівель, шкіл, медичних закладів. На розвиток міської, сільської, комунальної інфраструктури не залишається майже нічого.

4. Низька кваліфікація та виконавська дисципліна керівників і працівників місцевих органів влади, комунальних підприємств. Відсутність розуміння відповідальності за доручену ділянку роботи.

5. Усі реальні контролюючі функції лежать у сфері відповідальності МВС (будь-яких інших контролерів можна «послати ...»). Структура міліції — строго вертикальна, ні в якій мірі не підконтрольна і не залежить від місцевої влади. Через це у міліції немає ніяких стимулів займатися проблемами місцевих громад.

6. Корупція. Пріоритети у витрачанні бюджетних коштів визначаються з урахуванням корупційних інтересів замовника і виконавця. Завищена вартість робіт.

Про що держава (уряд) повинні думати? Ось, наприклад, про таке.

Приклади програм розвитку.

Відповідальність.

Проблема. Зараз у всіх побутових і комунальних проблемах люди звинувачують керівників держави. Громадяни не знають, хто саме відповідальний за порядок на тій чи іншій території.

Мета. Донести до відома людей, що за кожну ділянку є відповідальна організація, працівник і керівник. І вирішення проблеми в першу чергу треба вимагати саме від них.

Світла Україна.

Проблема. Україна зараз дуже темна країна. За винятком вулиць великих міст, вся інша житлова, робоча і громадська територія освітлена погано. Це дуже обмежує життєві та побутові можливості людей.

Мета. Привести рівень освітленості до європейського рівня. Освітлити міські вулиці і двори, основні сільські вулиці і всі перехрестя, місця громадського користування, робочі місця.

Чиста Україна.

Проблема. Територія країни дуже засмічена. Особливо в сільській місцевості, поза населеними пунктами, місцях масового збору та відпочинку людей. Велика кількість несанкціонованих звалищ. Сміття забирається рідко і неакуратно. Люди не привчені до акуратності і ретельної утилізації. Як на побутовому рівні, так і на промисловому.

Мета. Очистити територію від сміття, ліквідувати стихійні звалища. Особлива увага — місцям відпочинку громадян та курортним територіям. Введення інституту громадських робіт з очищення території. В селах залучення на платній постійній основі місцевих жителів до регулярного прибирання території.

Красива Україна.

Проблема. Міста і села за винятком центральних вулиць великих міст непривабливі і неестетичні. Архітектура зіпсована, обдерті фасади, аварійні будинки, жахливі криві паркани, нерівні дороги та тротуари. В селах паркани найчастіше старі і напівзруйновані.

Мета. Привести до ладу, відремонтувати фасади будинків в центрах міст, надати зовнішній естетичний вигляд вулицям міст і сіл. Розробити архітектурні проекти для центральної частини міста. В селах паркани повинні бути приведені до ладу. Малозабезпеченим — за рахунок бюджету, решта — за свій рахунок.

Безпечні дороги.

Проблема. В країні погані дороги: за станом полотна, огороджень, розмітки, знаків, освітленню і чистоті. Наші дороги небезпечні.

Мета. Зробити українські дороги максимально безпечними для руху. Зосередиться на тому, що можна зробити з меншими витратами, але по всій країні: чистота, освітлення, знаки, а головне — розмітка та позначення узбіч.

Тверда дорога до кожного будинку.

Проблема. У більшості сіл, селищ і малих міст багато доріг, вулиць та провулків грунтові, з колійністю. Під час найменшого дощу вони стають брудом, непрохідними для транспорту і пішоходів.

Мета. Забезпечити кожному можливість пересуватися по рівній твердій дорозі. Це означає, що до кожного будинку має бути прокладена асфальтова, кам'яна або грунтова дорога без колії, ям і калюж, проїжджа в будь-яку пору року для автотранспорту і безпечна для пішоходів.

Чи вистачить на все грошей?

Акцент в постановці завдань держави сьогодні має бути поставлений не стільки на нарощуванні доходів, як на можливості їх ефективного використання.

Сьогодні люди незадоволені в першу чергу тим, що не можуть отримати потрібні їм послуги навіть за гроші. Або можуть — але за неадекватні кошти. У нас в країні елітною і дорогою вважається послуга, яка повинна бути масовою і доступною за ціною 90% населення. Це стосується освіти, медицини, житлово-комунального сектору, транспорту, безпеки. Незадоволеність викликається також тим, що при постійному подорожчанні послуг якісного поліпшення послуг не відбувається.