Збірка цікавих і веселих віршів, що вже полюбилися дітям, відомого українського поета і письменника Віктора Терена неодмінно приверне увагу найжвавішого непосидька! Тут і несподівані сюжетні віражі, і добрий гумор, і гра словом, і цікаві привабливі персонажі — все, що так захоплює уяву й водночас стимулює творчі здібності дитини. Почитаймо?
У цих історіях, виданих у «Ранку», ми познайомимося з котом-диваком, який не ловить мишей, гоноровою коровою, мешканцями барабана, жучком Итно-тидно та іншими героями.
Наприклад, як вам ця історія про чубаті чоботи?
— Бачите, бачите
чоботи чубаті!
— Татку, а чого б то
чубаті чоботи?
— Прилипла скошена трава...
— Овва!
Або оповідка про здивованого цапка?
Усе дивувавсь молоденький цапок:
— Чого б то у цапа старого ціпок?
Чому це собака аж рветься з ціпка,
Коли на капусті побачить цапка?
Ціп , курочки , ціп, ціп!
Цок, ціпочок, цок , цок!
Або про ці самі сто веселих котячих літ, що потрапили у нашу назву?
Жив один кіт сто котячих літ,
Сусідського пса заганяв на пліт.
Вигонив з городу
Рогату корову,
І тільки мишок боявся кіт.
Плавать любив,
Рибок ловив
І лиш по деревах лазить не вмів.
Я з ним познайомлю,
Як тільки з весною
Він прилетить із теплих країв.
Або оповідка про корову, яка була така гонорова, що про неї склався такий самий чудовий віршик.
На хуторі Пирогове
Жила гонорова
корова.
Як одягнуть їй дітки на роги
З васильків лугових корону,
То така вже вона гонорова,
Та корова,
Що з Пирогова!
А якщо забреде в бур'яниська,
Ще й болотом себе оббризка,
Не кажи їй про те ані слова,
Бо корова вона
гонорова!
Та зате молока дві дійнички
Принесе, як поїсть травички,
І гарненька тоді корова
Гонорова ота,
з Пирогова!
Або й зовсім цікава на (не)бувальщина про ще одного екзотичного героя, який, щоправда, не злітає у вирій, але їде потягом у не менш далеку й цікаву подорож.
На пероні гуляє індик —
Він од баби з кошика втік.
І купив на поїзд квиточок —
В Індію, за вербовий тиночок.
Буде в Індії за пів годинки…
От зрадіють індійські індики!
Телефонуватиме звідти: «Кольо, кольо!»
Це по-індичому: «Алло, алло!»
А ще у цій збірці чимало веселих і кумедних історії, де живе Пані прохолода, миша пише листа до Парижа і по небу гуляє Місяць кучерявий.
Читайте, радійте, живіть сто веселих і добрих літ!
Віктор Терен. Жив один кіт сто котячих літ. – Х.: Ранок, 2024. — (Серія «Рідні вірші»).
Ілюстрації: Світлана Горпинченко
