ВЙО

Де жа ми все це вю,

де насправді?

Інфанте, симулякр, кіркеґор...

Я мовчу, наче селінджер в комі,

вже хвилин як п'ятнадцять мовчу.

Се — діжа, се, диви,

поміж нами

розливається дерріда.

Дуже затісно тексту у тісті,

він згадати не може себе:

Де жа я? Де жа ти, милий друже?

Я живу, же ву пре, подивись -

тю муа кортасар хоча б трохи?

ЮЖД ти моя, ЮЖД...