ВЙО
Де жа ми все це вю,
де насправді?
Інфанте, симулякр, кіркеґор...
Я мовчу, наче селінджер в комі,
вже хвилин як п'ятнадцять мовчу.
Се — діжа, се, диви,
поміж нами
розливається дерріда.
Дуже затісно тексту у тісті,
він згадати не може себе:
Де жа я? Де жа ти, милий друже?
Я живу, же ву пре, подивись -
тю муа кортасар хоча б трохи?
ЮЖД ти моя, ЮЖД...
