У цьому романі сучасного клясика (а також колишнього спічрайтера Джорджа Буша) живе зовсім не сива, а майстерно розфарбована старовина часів підкорення біблійних вершин і популярної історії.
Головного героя в романі звати точнісінько, як того, що висів на хресті поруч з Ісусом, але загалом все цілком пристойно, оскільки альтернативну історію ще ніхто не відміняв. Отже, дія відбувається в Европі ХVІ століття, наш мужній герой — колишній найманець Дісмас, який нині продає християнські раритети — дружить з баронами і священиками, що колекціонують християнські святині, а також з відомим художником Альбрехтом Дюрером. Святині з артефактами, звісно, фальшиві – самих цвяхів, якими розпинали Христа, кілька ящиків, а загалом на церковних ярмарках такого краму повно, адже кожен з можновладців волів мати в себе найповнішу колекцію християнських реліквій, аби до його помістя-церкви-монастиря якомога більше люду приходило. У тому числі, за індульгенціями.
Можливо, недоречно, але щодо святинь, а також святош все одно згадується Степан Руданський – про те, як два злодії опівночі костьол обкрадають. «Далі один на олтарик / Пнеться з постолами. / „Та що ж бо ти, брате, робиш? — / Став другий казати.— / Як-то можна святе місце / Постолом валяти?“ / А той каже: „Мовчи, брате! / Ми тут перед богом — / Аби душа чиста була, / Постоли — нічого!“
Саме за таких „творчих“ умов Дісмас з Дюрером за доброю чаркою і дружньою розмовою замислюють грандіозну авантюру з плащаницею Христа, оскільки в одного з друзів зникають всі гроші, віддані на зберігання. Загалом історичне тло в романі доволі реалістичне, пригоди, які трапляються з головним героєм під час його мандрів, карколомні й повні халеп, історичні особи зустрічаються мало не на кожній сторінці – від згаданого Дюрера і астронома-єретика Коперника до опального монаха Мартіна Лютера.
Ну, а історія продавця-консультанта, який впарює багатіям „святі реліквії“, цілком актуальна, якщо зважити на нещодавні скандали з підробленими шедеврами живопису. „Дісмас, можливо, й придбав би кістку з пальця апостола Фоми, — дізнаємося ми про деталі справи, — але там було щось не те з чолов'ягою, який виставив його на продаж. По-перше, він запросив за неї дуже мало. За таку реліквію, як палець, яким обмацали рану від списа на грудях Христа після його воскресіння, можна виручити сорок або п'ятдесят гульденів. А той просив лише п'ятнадцять“.
Крістофер Баклі. Майстер реліквій. – Х.: Фабула
