R.I.P.

Він крутить кермо і чхає.

Вона йому каже: «Будь здрав!»

А я десь кривавими слізьми вмиваюсь,

Маленький, нікчемний зуав.

О, як би хотів я начхати

На відстань, на час, на бонтон.

Спитають: «А як же раба твого звати?!

Невже Антуан, не Антон?»

Тримайсь, Терещагине, брате,

Хоч карти не падають в масть.

Бо візьме Бог бабу, як знати,

Та й дівку на щастя дасть.