R.I.P.
Він крутить кермо і чхає.
Вона йому каже: «Будь здрав!»
А я десь кривавими слізьми вмиваюсь,
Маленький, нікчемний зуав.
О, як би хотів я начхати
На відстань, на час, на бонтон.
Спитають: «А як же раба твого звати?!
Невже Антуан, не Антон?»
Тримайсь, Терещагине, брате,
Хоч карти не падають в масть.
Бо візьме Бог бабу, як знати,
Та й дівку на щастя дасть.
