Власне, про те, звідки з'являються ці «незручні» речі, а також про їхню справжню природу, мова у книжці Робера Сапольскі «Біологія поведінки. Причини доброго і поганого в нас» (К.: Наш Формат).

Отже, чому люди рятують і вбивають, пробачають і мстяться, люблять і ненавидять? Хтось вказуватиме на емоції, комусь здасться, що важливі гормони, дехто шукатиме причини в дитинстві, а більшість зазвичай — у середовищі. Раніше з цим було легше, і коли питали, чому людина зла, дурна чи тупа, то зазвичай кивали на іі певну «національну» приналежність. Далі з цим стало інакше, з'явилася політкоректність, і щось пояснювати стало можна лише на «наукових» мигах.

Скажімо, як пояснити пасивну агресію «підрізаного» водія? Чому в підлітковому віці дітям «зносить дах» і вони втікають із дому чи ув'язуються в сумнівні компанії? Чому нас нудить не тільки від зіпсованої їжі, а й від подій? Як вияв люті однієї людини зміг перерости у 20-мільйонний протест — Арабську весну?  Ось такі питання ставить автор, а вже його книжка — це спроба скласти пазл з того, що ми знаємо про мозок, гени, культурний вплив, еволюційні зміни й навіть систему кримінального правосуддя.

Автор звертається до наукових досліджень, робить екскурси в історію, а щоб читач не занудьгував — розбавляє оповідь неповторним гумором. Таким чином, книжка буде цікава для того, хто хоче дослідити біологію насильства, агресії та конкуренції — типів поведінки й імпульсів, що за ними стоять, вчинків індивідів, груп і держав, а також дізнатись про те, чого біологія може навчити нас: співпраці, потребі в симпатії, примиренню, емпатії й альтруїзму.