Довкола не так вже й багато книжок, які розрадять, розважать і допоможуть у житті. Запропоновані новодруки – якраз з таких. Турбота про фізичне здоров'я поєднується в них з піклуванням про ментальний комфорт, а все разом забезпечує гармонію нашого існування.
Анастасія €вдокимова. Що воно таке? Українська література. – Х.: Ранок, 2025
Авторка цієї книжки — літературознавиця, культурна менеджерка, а в минулому вчителька укрліт — розповідає про жанри, форми, твори й долі митців 6ез сухих фактів і малозрозумілих дат. Загалом книжка — майже енциклопедія. Чому «майже»? Бо це ні6и й енциклопедія, то6то довідкове видання з певної галузі знань, а ні6и й розважальна книжка про інші книжки, яка може розповісти нове, надихнути на читання, здивувати, розсмішити. Важливо, що приклади у цій книжці — передовсім з української літератури, але так само є в ній і згадки літератур усіх часів і народів. Таким чином, нам демонструють, як 6удь-що у світі (навіть погода, час до6и і страви в меню) впливає на те, що писали і пишуть наші письменники. Гумор, індивідуальний підхід, незвичні акценти, а водночас максимальна інформативність — так про українську літературу дітям ще не розповідав ніхто. Наприклад, що таке класика? З чого складається детектив? Як читати комікс? Або, скажімо, вуса української літератури. «Великі й тоненькі, пишні й козацькі, — розповідає авторка. — Вуса — не просто шар волосся у чоловіків, а й ознака ідентичності, 6о українські письменники (осо6ливо в ХІХ столітті) позиціонували се6е нащадками козаків. Знаєш співомовку „Запорожці у короля“ Степана Руданського? Радимо почитати! Це розповідь про хоро6рих козаків, у яких „вуса прездорові“, то6то не просто великі, а величе-е-езні. Xоча у самого Cтепана Руданського вуса 6ули душе скромні. Українські письменники мали вуса, вусики, професорські 6орідки, закручені на французький манір чи у формі молодого місяця. Зачинатель моди на вуса — Tарас Шевченко. На юнацькому автопортреті немає навіть натяку на ті вусища, які ми по6ачимо на найвідомішому зо6раженні „старого діда“ у смушевій шапці й кожусі. Наявність чи відсутність вусів — це не лише про стиль, але й про позицію (народницьку чи модерну)». Так само ця нижка пояснює поняття з літератури на прикладах українських творів. А кожна сторінка тут — ніби захопливий мультфільм, адже ілюстрації створила художниця-мультиплікаторка Софія Мельник.
Анна Горпинчук. Жінка – не лялька. – К.: Probooks, 2025
«Я маю достатньо знань та навичок, щоб передати їх іншим жінкам, які опинилися в різних куточках нашої планети та потребують турботи не лише про фізичне, а й ментальне здоров'я», — зауважує авторка цієї актуальної книжки. В якій, додамо, про складні речі мовиться простими словами. Зокрема «свідомий фітнес», який пропонує авторка. Що це, спитаєте, таке? «Сучасна людина має достатньо затисків в тілі, — нагадує авторка цієї книжки, — високий рівень стресу та відсутність якісного режиму, тож не варто ще й підсилювати це наднавантаженнями в залі. Саме тому я пропоную вам спробувати свідомий фітнес, м'який та лагідний до жіночого тіла». І в книжці «Жінка – не лялька» Анни Горпинчук додають: «Не варто тренуватись лиш з метою побачити бажану цифру на вагах, тим паче швидко і будь‑якою ціною. Але погодьтеся, до цього кожна з нас має прийти особисто, випробувавши все на собі. Я щиро хочу, щоб якомога більше жінок не допустили цих помилок, навчили своїх дітей та не отримували негативних наслідків від виснажливих тренувань». Таким чином, ця книжка, написана з усією любов'ю до неповторного і унікального жіночого тіла, стане для всіх жінок маленькою порадницею і помічницею протягом їхнього шляху не лише до здорового тіла, але й здорової самооцінки. Адже цей процес — не гонитва за ідеалом, а можливість пізнати себе заново, знайти нові межі своєї сили та повернути гармонію. Саме в цьому, до речі, й полягає суть свідомого фітнесу, який – «не про страждання, а про оптимальні навантаження, які приносять задоволення, силу та енергію для кращого життя у здоровому, оновленому тілі». Варто додати, що авторка книжки пройшла шлях від самостійних тренувань вдома до викладачки кафедри здоров'я, фітнесу та рекреації Національного університету фізичного виховання та спорту України, випробувавши майже всі напрямки фітнесу. І з огляду на цей досвід їй варто повірити, коли вона каже, що спорт найвищих досягнень та тренування заради перемоги це не про здоров'я у довгостроковій перспективі. До речі, сайт книжки Анни Горпинчук «Жінка – не лялька»: https://annagorpynchuk.co.ua/book
Філіппа Перрі. Важливо, щоб цю книжку прочитали всі, кого любите (і, можливо, хтось, кого не дуже). – Х.: Віват, 2025
«Іноді ми ставимо собі неправильні запитання, — переконана авторка цієї книжки. — Ми постійно запитуємо чому, адже ми істоти, які шукають сенс ї прагнуть відповідей. „Чому хтось розлучився зі мною?“ „Чому моя дитина погано поводиться?“ „Чому я почуваюся таким нещасним?“ Однак замість того, щоб запитувати себе чому, від чого зазвичай мало користі, краще зосередитися на запитанні як — це частіше веде до рішення». Тож мова у дослідженні Філіппи Перрі «Важливо, щоб цю книжку прочитали всі, кого любите (і, можливо, хтось, кого не дуже)» про те, як стосунки із членами родини, партнерами, друзями, колегами та, найголовніше, любов до себе визначають якість життя. По суті, це історії про життя читачів самої книжки.. Хтось засидівся в декретній відпустці й закрився від решти світу. Хтось почувається перевантаженим і/або некомпетентним на роботі. Хтось втратив зв'язок із найближчою подругою. Когось кинув партнер із ухильним типом прив'язаності (і так, йдеться про одностатеве партнерство). Хтось шукає і не знаходить кохання в інтернеті. У когось діти виросли — і що далі?.. Хтось виріс сам і почав сваритися із сиблінгами по-дорослому. Хтось потерпає від власного гніву, хтось — від токсичної поведінки свекрухи, а чи й взагалі опинився в токсичному середовищі. Хтось не може пережити смерть рідних, а хтось почувається застарим, щоб жити в цифрову епоху. Когось спіткала криза 40 років. Хтось відчуває сексуальне невдоволення. А хтось зациклився на власному тілі, яке цей хтось не в змозі полюбити. При цьому дуже важливо, щоб про алгоритми формування зв'язків та нових звичок і дієві стратегії урегулювання суперечок, подолання стресу та тривоги дізналися всі, кого любите. Авторка пропонує почати із себе.
