Отже, як я бачу за своїми записами, РФ вже понад три роки намагається захопити Слов'янськ.
Причини такого прагнення раптово чомусь просочилися в пресу
В Мариуполе воду дают раз в два дня, в Донецке и Макеевке — раз в три дня, в Енакиево раз в четыре дня, а в селах раз в шесть дней или даже реже. И это на бумаге, в реальности ситуация еще хуже, потому что графики часто не соблюдаются.
Глава ДНР Денис Пушилин пообещал принять меры, в частности, снизить цены на разливную питьевую воду. При этом он еще с 2022 года открыто говорит, что полностью проблема с водоснабжением в республике будет решена только тогда, когда российская армия захватит город Славянск, где расположена ключевая инфраструктура канала «Северский Донец — Донбасс».
Тобто переговори в Анкориджі фактично велися про воду — вождь орди заявив, що йому потрібний «весь Донбас», тобто йому хочеться таки отримати Слов'янськ, причому цього разу без бою, просто тому, що американці обрали ідіота президента, який боїться Європи більше, ніж РФ.
Все це зовсім не схоже на вдалу військову операцію, оскільки території і в 2014, і в 2022 були отримані практично без втрат, але користуватися цими територіями неможливо, оскільки туди не надходить вода. В результаті вже три роки йдуть бої і втрачено близько мільйона людей — схоже, що у боротьбі за цю воду.
Все це нагадує типово українську інвестицію, коли місцевий (єврейський) бюрократ чи оліграрх продає вам хороший ресурс за пристойні гроші, потім унеможливлює його використання, викуповує його у вас назад за безцінь, потім продає ще комусь іншому тощо. Хорошим прикладом такої практики є канадська сонячна станція у Нікополі, яку відключив від підстанції Коломойський.
Так само вихід до Криму загадковим чином перейшов до рук РФ практично без бою, чому передувала загадкова поїздка єврейського президента в Оман, але ось потім, потім, у РФ виникли проблеми з використанням саме цієї території.
ви можете також спробувати обговорити це тут
