Останнім часом спостерігається дивна активність різноманітних експертів з питань лісового господарства, які синхронно пащекують, що галузь в агонії, деревини не залишилося — словом, суцільний морок. Дописи експертів активно рекламуються в мережі, що свідчить про проведення цілеспрямованої інформаційної кампанії. 

Експерти — люди в галузі відомі. Один з них на власній обласній біржі торги для своїх організовував, інший хоче ліцензію для власного підприємства зі статутним капіталом у тисячу гривень, третій — взагалі служка дрібного дерев'яного «барона». І ось ця потішна трійця намагається «звільнити» деревину з полону біржових торгів. Виходить це у них дуже смішно. Камлання та істерики перемежовуються такими, наприклад, шедеврами:

«А тим часом вже наступного року сотні тисяч працівників знищених лісових, деревообробних та меблевих підприємств зможуть легко знайти роботу на аналогічних виробництвах у Польщі, Чехії, Німеччині. Бо там деревина товар стратегічний, а не біржовий».

Як віслюка впізнають по довгих вухах, так експерта — по експертизі. Почнемо з того, що деревина в Європі продається за прямими контрактами і на біржових торгах залежно від частки приватних лісів. Там, де їх багато — в Скандинавії та майже всій західній Європі – прямі контракти. А в східній Європі державні лісгоспи працюють через біржі, щоб забезпечити ринкові умови торгів.

Отже, про Чехію та Польщу експерт бреше. У Польщі деревина продається переважно через електронний портал leśno — drzewny.  Для надійних покупців з трирічним стажем — безстроковий контракт, решті покупців — онлайн-аукціони. В Чехії ліс продає держкомпанія Lesy CR на онлайн-аукціоні ELZA, для участі потрібно просто зареєструватися. З Німеччиною ситуація трохи складніша: половина країни — у приватних лісах, тож єдиної системи немає. На аукціонах продаються переважно цінні породи та фанерний кряж найвищої якості.

Спростовувати висновки згаданих вище «експертів» можна безкінечно, але ми не будемо витрачати час на це, а спробуємо якомога краще розібратися в проблемі. Насправді є те, що об'єднує ці три країни, але експерти про це чомусь мовчать. Це відкриті легальні ринки, вільна конкуренція, захист прав споживачів та фінансові інструменти — все те, чого не було в України до літа 2021 року, коли торгівля стандартизованими товарами перейшла на ліцензовані біржові майданчики.

І тут ми впритул підходимо до справжніх причин експертної істерики. Як відомо з майже шестисотрічної історії біржової торгівлі в Європі, якої, за словами експерта, не існує, біржова торгівля детенізує ринки. До запровадження бірж в Україні в тіні перебувала приблизно половина ринку необробленої деревини. З легальних угод на Prozorro, що залишилися, 49% аукціонів, себто половина, відбулися без ціни при максимально конкурентних торгах з єдиним учасником, а 48% договорів взагалі не виконується. Результат — 749 млн грн прямих збитків виробникам та держбюджету.

Тепер давайте звернемось до адекватних економічних досліджень. У Київській школі економіки вирішили дослідити структуру українського ринку деревини і ось що з"ясувалося. На торгах Prozorro деревина продавалася чи не за найнижчою ціною, навіть дешевшою, ніж на редукціонах. Гірша ситуація була лише з прямими угодами, тобто у найнепрозорішій частині ринку. Але про це ніколи не напише "експерт", чия програма електронних торгів для власної біржі була заточена під продаж деревини афілійованим компаніям за стартовою ціною, тобто за чистою корупційною схемою. 


Вперше за всю історію незалежності України ціну на деревину визначає ринок, а не "невидима рука" містечкових схематозників, які звикли все купувати задешево на торгах у позаконкурентний спосіб. Сосну звичайну — за ціною вдвічі нижчою, дуб — у вісім разів.  Звісно, їм хочеться приватизувати прибутки та націоналізувати збитки, а невдаха-платник податків має розрахуватися за всіх.

У три перші місяці торгів за рахунок ринкових цін на кругляк, що природно зросли, держава отримала майже 4 млрд грн додаткового прибутку порівняно з минулим роком. Відповідно, стільки ж втратили схематозники. І цілком логічно, що вони хочуть повернути тіньовий ринок.  

Ось вони і винаймають горе-експертів, ангажують ЗМІ, проплачують телеграм-канали і сюжети на ТБ. А головне — корумпують найкорумпованіших депутатів, які залюбки підготують і просунуть закон про ліквідацію біржових торгів. Навіщо нам біржі, якщо успішним бізнесом в Україні вважається той, що робиться в у тіні та без конкурентів. 

Источник: https://censor.net/ru/b3304595