Разом самогон гнали із цукру
Разом в інеті писали про укрів
Олега в полон взяли, от він нещасний
Шлях на Берлін тяжкий і апасний
10-Б кращий в паралелі,
На молодих призовниках сяють шинелі,
Поїхали всі на війну в Україну,
Заради чужого Донбасу та Криму.
Поїхали всі: Ваня і Юра,
Пєтя, Віталік, Дімон— десантура,
А Коля і Владік пішли в артилерію,
Віктор і Русік на танках по прерії,
Південно-українського степу,
Шукають загубленого морпіха Степу.
10-Б кращий в паралелі,
В пузі у Степи купа шрапнелі,
Степу убили — на Берлін не дійшов він,
Аж раптом здригнулось— спитали всі... Дім?
І Діму зрадницькі наці
Нагодували снарядом зненацька,
Віктор і Русік швидко втекли,
В тихі і гарні українські степи.
Пєтя і Вітя стрибнули з парашутом
І вмить розстріляли їх свинцевим кунжутом,
Впали два трупи на землю холодні,
А їхні душі впали в безодню.
Коля і Владік шмаляють із «Граду»
Руський літак добиває іззаду,
Стріляють і дума: «ото воно круть»
Зненацька дві черги—
Артилеристів в полон не беруть.
Віктор і Русік в Генічевську чаляться,
По Степі і Дімі своїх печаляться,
Сіли у танки — їдуть без спину,
Їх підірвали два Джавеліни.
І танк той горить,
Пряме попадання,
І Русік говорить,
Останнє прощання,
А через секунду,
Злий бог павуків,
Затяг цих дебілів в світ вічних снів.
Ваня і Юра йдуть по Мелітополю,
Проходять повалену ними же тополю",
Зненацька два ножі,
Пройшлись по окупантам,
Кров полилась з Ваніной рожі,
Юра одразу віддав душу богу,
Ваня спробував виставить ногу,
Він заслужив ту страту строгу.
10-Б найкращий в паралелі,
Олег молодець що здавсь в Гостомелі,
Вижив єдиний з класу усього,
Душу не дав українському богу.
