ДЛЯ КОГО КВІТНЕ «КВІТКА ПОЛОНИНИ», АБО ВАШИМ САЛОМ – ТА ВАМ ПО ГУБАХ

–  25 листопада 2022 року, після проведення ретельного та всебічного розслідування злочинів «санаторної мафії» на Закарпатті, ми опублікували результати нашого громадського розслідування, в якому викрили протиправну діяльність однієї зі зграй «санаторної мафії„, що промишляє в санаторії «Поляна», яку очолює її директор Бурак Любов Іванівна. Паралельно ми звернулися також до правоохоронних органів із Заявою про притягнення громадянки Бурак Л. І., а також інших членів ОЗУ «санаторна мафія», у тому числі її доньки, Мелкумян М. М., активного члена злочинної організації, до кримінальної відповідальності за нахабне та зухвале розкрадання державного (тобто, нашого з вами) майна. https://site.ua/gorbachov.valerjan/sanatorna-mafiya-abo-skilki-kostuje-na-zakarpatti-cegla-i01wo45

–  8 грудня 2022 року на підставі наших Заяв прокуратура порушила кримінальні провадження ЄРДР № 42022072040000080 та № 42022070000000278 за ст. 191 Кримінального Кодексу України (розкрадання державної власності), та розпочалося досудове розслідування за фактом цього цинічного та зухвалого злочину.

–  13 грудня 2022 року відбулася визначна подія, яка безумовно покладе край злочинній антинародній діяльності «Профспілкової мафії» та перемістить її членів з вілл та палаців на тюремні нари – нарешті був заарештований, та за рішенням суду взятий під варту Володимир Саєнко, який виконував обов'язки «смотрящего» від Путіна у профспілках України, а також був ватажком злочинної організації, так званої, «Профспілкової мафії„, яка протягом довгих років нахабно та зухвало грабувала наш Народ та Державу. https://ord-ua.com/2022/12/13/72791/

–  Діючи в інтересах Народу України та Держави, ми, не зупиняючись на досягнутому, скориставшись сприятливими обставинами – арештом ватажка злочинної організації Саєнко В. В., та інших його спільників, які «кришували» своїх Закарпатських «колег з „санаторної мафії“ – наша ГО „Закарпатський антикорупційний рух“ продовжила своє громадське розслідування їхньої злочинної діяльності на Закарпатті. Невдовзі нам вдалося вникнути в суть і масштаби злочинів, скоєних одним з найбільш одіозних і зухвалих ватажків „санаторної мафії“ Закарпаття, призначеним В. В. Саєнком „місцевим паханом“ – П. П. Ганинцем – директором санаторію „Квітка Полонини“.

–  Протягом нашої багаторічної боротьби з організованою злочинністю і корупцією ми часто стикалися з настільки зловісними і жахливими за своєю жорстокістю, зухвалістю і підлістю злочинами, які мимоволі викликали в нас думки, що істот, які вчинили ці злочини, ніяк не можна віднести до роду людського, навіть у найгірших його варіантах. Так сталося і цього разу ... У процесі нашого громадського розслідування нам довелося зіткнутися з огидними істотами, у яких повністю відсутнє щось людське, а рушійною силою і життєвою мотивацією яких є всепоглинаюча, безмірна тваринна жадібність і прагнення збагатитися за будь-яку ціну — навіть ціною життя та здоров'я людей, втім, що завжди було характерно для псевдоеліт минулого тоталітарного, звірячого режиму комуністів, який приніс незліченні біди та страждання українському народу.

–  І щоб ввести наших читачів у курс і зміст подій, що відбуваються, та пролити світло на безмежне нахабство, підлість і масштаби вчинених цими істотами злочинів, ми пропонуємо вашій увазі кілька законодавчих актів України:

 –  10 вересня 1991 року, Верховною Радою прийнято Закон „Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України“  стаття 1 якого визначає: „Встановити, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України“.

–  10 квітня 1992 року Верховною Радою винесено постанову „Про майнові комплекси та фінансові ресурси ГО колишнього Союзу РСР, розташовані на території України“ згідно до якої: „Фонду державного майна передається майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій“.

–  15 січня 1993 року, підписано Угоду між Україною та Російською Федерацією про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності, відповідно до якої сторони взаємно визнали, що: „санаторії, санаторії-профілакторії, будинки та бази відпочинку, пансіонати, готелі і кемпінги, туристичні бази, дитячі оздоровчі заклади, розташованих на території країни, є власністю країни“.

–  4 лютого 1994 року Верховна Рада винесла постанову „Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР“, згідно з якою встановлено, що майно колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, є загальнодержавною власністю, а також, щодо законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР: „Фонд держмайна України здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій“.     Всі наведені вище правові підстави права власності держави, окремо підтверджені:     

–    інформаційним листом Верховного Суду України від 29.09.2005 р.;

–    листом Міністерства юстиції України „Про порядок посвідчення відчуження майна загальносоюзних профспілкових організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України“ за № 31-32/167 від 29.08.2006 р.;

–    інформаційними листами Вищого Господарського суду України від 27.01.2015 р. за № 01-06/114/15 та від 20.10.2015 р. за № 01-06/1837/15. 

–  Тобто, майно загальносоюзних профспілкових організацій колишнього СРСР, розташоване на території України, має чіткий правовий статус „загальнодержавна власність“ та є власністю держави (народа України) що визнається однозначно.

–  Але Федерацію Профспілок України (ФПУ) зовсім не влаштовувала подібна ситуація, коли раніше, ще за СРСР, найбагатші санаторії, будинки відпочинку, спортивні бази і курорти, що знаходилися в їхньому відомстві, та на яких вони нечувано збагачувалися за СРСР, фактично вже тоді „прихватизувавши“ їх, раптом стали державною власністю України та надбанням нашого народу. – І тоді боси вже сформованої „профспілкової мафії“ розпочали дуже цікаву „гру в піддавки“ з топ-чиновниками минулої антиукраїнської-антинародної влади. Від Кравчука і до Порошенка у вищих ешелонах влади продовжували залишатися і розмножуватися представники посткомуністичної псевдоеліти, здебільш „друзі московії“, але всі вони були злодіями, хабарниками та мерзотниками, які прагнуть виключно особистого збагачення будь-якими шляхами, хоч по головах та трупах!

– І почалася в Україні повзуча „прихватизація“, коли злодії та казнокради, підробляючи документи, підкуповуючи продажних суддів та чиновників, наплювавши на Закони України, почали „віджимати“ у держави нашу з вами власність і відверто, злочинним шляхом, привласнювати її. Та тоді їм ніхто не міг протистояти, оскільки реальна влада в Україні цілком і повністю належала колишнім секретарям обкомів КПРС і ВЛКСМ, випускникам вищих партійних шкіл та іншій комуністичній гидоті, які зберігають у схованках свої партквитки, мріють про „союзну“ з московією державу, й фанатично прагнуть у „митний союз“. –  Саме до цієї категорії „червоних злодюжок“ і належить наш „герой“, і саме в надрах компартії „виховувалась і загартовувалась“ його всепоглинаюча жадібність і патологічне прагнення до збагачення „за будь-яку ціну“ – таке характерне для огидних моральних потвор із партійної номенклатури колишнього СРСР.

–   „Якщо в пеклі є рожа, огидніша всіх інших, то це рожа підлості, під маскою шляхетності“ – Вальтер Скот „Роб Рой“.

–  Знайомтеся – Ганинець Павло Павлович – директор ТОВ „Санаторій «Квітка Полонини„, ТОВ «Сузір'я„, фактичний власник ТОВ «Маргіт» та безлічі інших, заснованих та контрольованих ним підприємств, які приносять щорічний дохід «червоному злодію» П. П. Ганинцю, десятки мільйонів! Що «злодію», то безумовно зрозуміло, а ось чому «червоному», про це ми розповімо далі.

–  В одному зі своїх «щирих зізнань» найнятим, ним же, інфодворняжкам, у черговій замовній статті, П. П. Ганинець розчулено, зворушливим голосом повідомив що: «у вересні 1986 року першим секретарем Свалявського райкому партії був відомий господарник Павло Антонович Федикович. Саме він і „посватав“ мене до „Квітки Полонини“. А далі все пішло й справді успішно – працюю тут і досі, хоча кожен робочий день – у турботах та клопотах». – Так, так ... «Секретар райкому компартії… і „господарник“...??? Якийсь жабогадюкінг та маразм! Забув, мабуть, Пал Палич додати, що „секретар райкому компартії був щирим патріотом та любив Україну…!“ Та ні, цього не було, і бути не могло, бо саме такі „секретарі райкомів“ люто ненавиділи наш волелюбний та мужній Народ, і тому, абсолютно усвідомлено та цілеспрямовано, організовували і очолювали масове винищення українців…!!!

–  Революція — жорстокі розправи над українцями, і багатомільйонні жертви понесені нашим народом через його прагнення до Свободи та Незалежності...!

–  Голодомор – поза всяким сумнівом – масовий геноцид українців, свідомо організований такими ж „секретарями райкомів та обкомів компартії – відомими господарниками“...!

–  І ще було безліч жахливих злодіянь організованих і реалізованих цими лютими істотами, що іменували себе „секретарями компартії“ – цього злочинного кровожерливого монстра 20-го століття – нарешті проклятого і знищеного в Україні назавжди...!!!

–  Але продовжимо наш екскурс у далекі 80-ті минулого століття… Отже – П. П. Ганинця, 35-річного „юнака“, помітив і „визначив по життю“ перший секретар Свалявського обкому компартії, який „посватав“ (все могло мати місце, навіть у той далекий „пуританський“ час), тобто призначив його директором санаторію „Квітка Полонини“. Але Пал Палич „забув“ повідати найнятим їм інфодворняжкам, що своєму, настільки блискучому кар'єрному зльоту, він був зобов'язаний не „безкорисливій чоловічій дружбі“ зі згаданим вище комуністичним партійним босом... У цьому не було ніякої романтики чи лірики – просто „партійному босу“, потрібна була людина яка „заноситиме“ йому частку з „вимучених“ (вкрадених) грошей у найбагатшому і дуже перспективному санаторії „Квітка Полонини«, яку „партійний бос“ давно планував прибрати до рук. Кандидат на цю дуже жирну посаду мав бути: жадібним до грошей, абсолютно безпринципним та схильним до крадіжки.  – І „партійний бос“ вирішив, що саме Пал Палич, як ніхто інший, відповідає цим вимогам. – Ми не акцентуватимемо увагу на подальшій кар'єрі та „життєвому шляху“ Пал Палича... Відзначимо лише те, що незабаром він виріс із масштабу „червоного злодюжки“ і перетворився на махрового „червоного злодія“ з гіпертрофованою жадібністю та безмірним нахабством. Там все було банально, просто і „по накатаній“, як у всіх „червоних директорів“, а точніше „червоних злодіїв“... Безбожно крали. .. Без міри пили і жерли ... Сіяли навколо себе бруд, брехню, лицемірство і підлість ... Загалом – жили та гадили як й усі інші халдеї „партійних босів“ ...

–  З початком 21-го століття апетити Пал Палич стали рости як на дріжджах. Він вирішив, що негідно йому, „небожителю“, промишляти лише крадіжкою з санаторію що належить народу України та державі, і він, недовго думаючи, почав „по шматочку“ привласнювати будівлі санаторію „Квітка Полонини“. – Ми не будемо зараз загострювати свою увагу на шахрайських методах й способах за допомогою яких, Пал Палич крав у нас наше майно – все це найдокладнішим чином викладено у нашій Заяві про злочинну діяльність цього персонажа опублікованої наприкінці цієї статті.

–  Але зоряний час громадянина Ганинця настав у 2012 році, коли фактичну владу у Федерації профспілок України (ФПП) захопив один із головних та найбільш небезпечних аферистів, рейдерів та казнокрадів України – Саєнко Володимир Володимирович. – Цей персонаж справді був „майстром своєї справи“ («був» — тому що вже сидить), так би мовити – «злим генієм» по віджиму у держави народного майна. Але свою злочинну організацію – «Профспілкову мафію» – В. В. Саєнко створив задовго до цього, «співпрацюючи» з попередніми босами ФПУ з крадіжки державної власності, де він був неперевершеним гросмейстером, а також проводячи «експансивну політику» на місцях, тобто втягуючи у свою злочинну організацію все нових і нових директорів державних санаторіїв, що входили до ФПУ. Зі свого злочинного промислу директори санаторіїв «відчіпували» пану Саєнку «жирну частку», а натомість він забезпечував їм «гарантований захист від усіх проблем».  –  Не уникнув цієї долі і П. П. Ганинець, якому також довелося регулярно відносити «частку» краденого В. В. Саєнко, і якого пан Саєнко призначив «смотрящим» за санаторіями в Свалявському районі, та дозволив практично повністю вкрасти у держави (тобто у нас з вами) перлину Закарпаття – санаторій «Квітка Полонини» – зрозуміло, що за окрему плату.

 –  Як було сказано вище, 13 грудня 2022 року, був заарештований, та взятий під варту Володимир Саєнко – ватажок злочинної організації, так званої, «Профспілкової мафії», яка протягом довгих років нахабно і безбожно грабувала наш Народ та Державу.  –  На даний час центральним апаратом ГСУ ДБР проводиться ретельне всебічне розслідування злочинів скоєних не тільки В. В. Саєнком та його спільниками з ФПУ, але також злочини скоєні у сфері розкрадання державного майна в особливо великих розмірах іншими членами злочинної організації «Профспілкова мафія». –  І безперечно, що до членів цієї злочинної організації відноситься спільник В. В. Саєнка та «смотрящий» від нього по Свалявському району, «червоний злодій» П. П. Ганинець, той що вкрав у держави та народу України перлину Закарпаття санаторій «Квітка Полонини» – який найближчим часом обов'язково відповість перед народом України та Законом за всі скоєні ним тяжкі злочини!

–  У той же час ми хочемо відзначити, що маючи величезні суми грошей, нажитих злочинним шляхом пан-товариш П. П. Ганинець зумів підкупити і поставити в залежність від себе низку продажних, корумпованих чиновників правоохоронних відомств. –  Ці моральні виродки та зрадники інтересів Народу України, не лише протягом довгих років покривали злочинну діяльність місцевого «смотрящего» від «Профспілкової мафії» П. П. Ганинця, але також за його вказівкою розпочинали терор та переслідування приватних підприємців, які не влаштовували «червоного злодія», а також людей, що наважилися викривати його злочинну діяльність. –  Але час змінився, панове корупціонери та моральні виродки, що зрадили інтереси Народу України і проміняли Честь мундира офіцера на подачки від «червоного злодія» П. П. Ганинця...!!! – Нехай приклад арешту В. В. Саєнка послужить усім вам повчальним уроком, що жодні зв'язки та «дахи» вас вже не «відмажуть», як не «відмазали» вони Саєнка! 

–  Дорогі співвітчизники! На цьому ми поки що закінчили черговий етап нашого громадського розслідування. Ми сподіваємося, що викладені нами факти та події допоможуть правоохоронним органам розплутати цей клубок цинічних та зухвалих злочинів. Але наше розслідування продовжується. Незабаром ми опублікуємо матеріали, в яких розповімо і про інші злочини «Профспілкової мафії» Закарпаття, її покровителів із місцевих корумпованих та продажних чиновників-зрадників з правоохоронних відомств, а також звернемося з черговими Заявами про скоєні ними злочини до керівництва Держави та правоохоронних органів України.

–  Ми віримо та сподіваємось, що люди, які будуть розглядати наші Заяви та приймати рішення за фактами зазначених нами цинічних та зухвалих злочинів, будуть віддані інтересам Народу України та Закону, а також будуть істинними патріотами та щирими Християнами, які завжди пам'ятають про Бога та знають що сказано в Святому Писанні:       «Не обманюйтесь! Ні злодії, ні лихоїмці, ні хижаки — Царства Божого не успадкують!» – Біблія. Коринфянам: 6; 10.

ВІРЮ ВСІМ СЕРЦЕМ В ГОСПОДА І В ЗСУ…!!!    СЛАВА УКРАЇНІ…!!!

Дорогі співвітчизники! Діючи в інтересах Народу України, Держави, Справедливості та Закону, ми просимо вас зробити максимальний репост цьому нашому суспільному розслідуванню, а по можливості викласти і в інших ЗМІ. Народ України та наші лідери повинні знати правду про ворогів України: злодіїв та корупціонерів, яким не може бути, і не буде прощення…!!!