Ми перебуваємо у черговому витку глобальної турбулентності, коли новини пришвидшуються, а вловити глобальний контекст за окремими подіями стає все важче. В сучасному світі йде активна боротьба Заходу за блокування кредитних операцій КНР відносно інших країн. З цього приводу неодноразово ставалися конфлікти між Австралією та Китаєм, аналогічне стурбування стосовно втрати контролю над ключовими стратегічними об'єктами інфраструктури на користь КНР наростає і в Чорногорії. Тим самим стратегічна корупція стає ще одним винятковим інструментом по зміні статус-кво на користь КНР, що у довгостроковій перспективі приводитиме до удару по світопорядку. В пріоритеті КНР тут — хаос, що згодом можна буде розгорнути у глобальну зміну правил гри. Аналогічний реваншизм застосовує і РФ, однак російська методологія стратегічної корупції має свої особливості.

Пекін надаючи кредити створює кабальну схему, де забирає в результаті важливі стратегічні об'єкти. КНР вдалося забрати таким чином порт Момбаса в Кенії майже на 90 років. Подібним чином забрали і порти в Північній Австралії, котрі зараз повертають через націоналізацію. Китай використовує більш колоніальну схему гегемонії над більш слабкими країнами. Це заходи в рамках яких створюється залежність від КНР, передусім сфокусована на транспортній і логістичній системі інших країн.

РФ же навпаки, методами стратегічної корупції формує повноцінне лоббі в західних країнах та провокує хаос у сферах, до яких російські інтереси не можуть дотягнутися. В окремих випадках використовується прямий підкуп іноземних політиків — Герхард Шредер, Карін Кнайсль і Франсуа Фійон є тут найбільш промовистими прикладами. Взаємодія держав відбувається через корпорації з державним капіталом, а у деяких випадках має специфічні особливості. Так, у інтересах французької компанії Тотал працюють російські найманці в Африці, зокрема у Мозамбіку.

Перегляд світопорядку буде одним із найменш приємних для країн Західного світу наслідків стратегічної корупції РФ і КНР. «Нова Ялта» у якій Москва та Пекін розпишуть нові глобальні правила досяжна лише через створення хаосу у країнах Західного світу та орієнтованих на них молодих демократіях.

Україні та іншим країнам Центрально-Східної Європи варто задуматись стосовно вибудови важелів та схем протидії таким загрозам корупційного характеру. Так Сполучені Штати вже розпочали боротьбу з стратегічною корупцією та зменшенням впливів РФ та КНР. Приєднання до подібних ініціатив, та запровадження законодавства котре унеможливить вплив стратегічної корупції тут є просто необхідним.