Якщо ви любите історію, південь Європи і порти — вам у Ґеную. Велична столиця Лігурії ще інколи називається Італійською Рів'єрою за красу своїх краєвидів, пляжі, їжу і любов її мешканців до життя.

Отже, як і навіщо їздити з України у Ґеную?

Переліт

Зараз літати у Ґеную українцям стало дуже зручно: двічі на тиждень з київських «Жулян» лоукост-авіакомпанія здійснює рейси до лігурійського міста. Слід зазначити, що "Ernest Airlines" спеціалізуються виключно на перельотах до Італії, мають досить зручні борти і приємну політику багажу у порівнянні з іншими відомими лоукостами (ви зможете провезти одиницю багажу 55х35х25 сантиметрів до десяти кілограмів ваги). З особистого досвіду можна сказати, що габарити наплічників перевіряти не будуть, а от вагу — обов'язково. Особливо це актуально для подорожей назад. :)

Однак не можна не відзначити і недоліки авіакомпанії. «Ернести» славляться своїми переносами рейсів. Його можуть перенести на дві години, можуть на шість, а можуть — ще на більше. У цьому випадку ви можете спробувати звернутися за компенсацією до спеціальних організацій.

А що по цінам? Авіаперевізник обіцяє квитки від 39 євро і слід сказати, що такі ціни дійсно справжні. «Ернести» частенько радують нас знижками та промо-акціями. Але будьте обережні: приємні ціни на переліт туди можуть компенсуватися не надто вдалими цінами на квитки назад. Приміром, близько п'ятдисети євро туди і понад сто — назад. Тому радимо завчасно не планувати тривалість поїздки, а виходити з того, як найдешевше обрати квитки.

Літаки зручні і нові, шкіряні сидіння (розкіш для лоукостів!), жодних нарікань. Аеропорт у Ґенуї біля самого моря, літак починає знижуватися над чудовими краєвидами. Виходиш з літака — а навколо пальми і морське повітря.

Паспортний контроль у Ґенуї досить байдужий, мені пощастило на жіночку, що не відірвалася від телефонної розмови поки ставила штамп до мого паспорту. Однак це не привід не підготувати з собою документи — а це, нагадаю: квитки назад, підтвердження бронювання, страховка, виписка з банку — адже можете натрапити на більш прискіпливого митника.

Контроль пройшли, куди ж далі? Ґенуезький аеропорт маленький, заблукати важко. Прямо на виході з нього стоять автобуси — єдиний громадський транспорт, що вивозить з аеропорту (є ще таксі, однак переваг в ньому небагато).

Автобус звичайний, схожий на той, що ходить до Борисполя, коштує шість євро. Про зупинки потрібно просити завчасно (поки що — повне відчуття батьківщини). Радимо виходити не далі ніж станція Di Ferrari, вона ж Via XX Settembre, бо інакше заторів не уникнути. До того ж, це самісінький центр, з якого і найкраще починати мандрівку!

Площа Ферарі

Житло

У часи існування Booking"у та Airbnb, проблем із бронюванням житла не має виникнути. Забронювати помешкання можна в один клік, а варіантів просто безліч: хостели, апартаменти — кому що до душі.

Дамо лише кілька порад.

По-перше, на тому ж таки Booking"у частенько бувають знижки. Наприклад, до Великодня. Це також можна врахувати, обираючи дати поїздки.

По-друге, не обирайте варіанти, де необхідно одразу сплачувати. Вам може трапитися щось краще, а гроші вже будуть втрачені. Однак будьте готові і до того, що безкоштовного скасування аж до моменту заселення ви не зустрінете: це занадто рідкісна опція, і після якоїсь дати визначитися вам все ж доведеться.

По-третє, перевіряйте чек-аут. У помешканні, що я забронювала спочатку, чек-аут виявися о 8:30 ранку, що занадто рано для тих, хто любить поспати, або для тих, у кого від'їзд ввечері. Загалом, звичне нам "виїзд до 12" в Італії перетворюється на "виїзд до 10 максимум".

По-четверте, окрім того, що ви сплатите через сервіс для бронювання, вам доведеться сплатити міський туристичний збір, який Booking не враховує. Він складає від одного до трьох євро з людини на ніч, в залежності від типу помешкання, що ви обрали. Не хвилюйтеся, все офіційно, господар дасть вам чек.

П'яте, останнє. Завжди читайте відгуки, бажано — у кількох місцях. Наприклад, окрім сайту, де бронюєте, ще на гугл-картах. Це вбереже вас від неприємних несподіванок.

Що дивитися? Море, церкви, аристократи

Звісно, усе залежить від ваших інтересів. Але декілька визначних місць відвідати все ж варто.

Перш за все важливо пам'ятати, що Ґенуя була і є морським містом. Вона живе з морського промислу, тому багато чого тут побудовано на морі, заради моря та надихаючись морем. Тут є старі та нові порти, морський музей, довжелезна набережна, доки, маяк (другий за висотою діючий традиційний маяк, до речі!), акваріум та багато іншого.

Візитівкою Ґенуї по праву можна вважати пляж Бокадессе — у рибальському районі. Різнокольорові будиночки, стародавні джелатерії та остерії, каміння — усе це невеликий, але мальовничий і відомий Бокадессе.

Дістатися до нього можна пішки або на автобусі. Якщо підете пішки — насолодитеся набережною, пальмами та усміхненими людьми.

Маяк у Ґенуї працює по вихідним та святковим дням. Якщо раптом пощастить бути в Ґенуї у ці дні — сходіть, не пожалкуєте. Квиток включає у себе парк, музей та безпосередній підйом, однак лише до середини маяка, адже вище — зона з особливим режимом: маяк же діючий.

Всередині маяка — історія його створення, адже на цьому місці маяк був ще у Середньовіччя. Підйом здався простішим, ніж на львівську ратушу, а вид на місто і море — просто чудовий. Вартість відвідин — шість євро.

Як і в будь-якому католицькому історичному місті, у Ґенуї багато соборів. Вони подібні за архітектурою і внутрішньою стилістикою, але від цього не менш гарні і особливі. "Королевою" серед них можна вважати базиліку Santissima Annunziata del Vastato — поблизу Віа Гарібальді. Вона має величний зовнішній вигляд: колони, вежі — але ще величніший він усередині. Дуже багато золота, розписні стелі, картини — усе це про цю базиліку. Відчуття величі і багатства католиків у кожній деталі.

Серед інших цікавих храмів — Cattedrale di San Lorenzo, у самому центрі. Також увагу привертає церква Parrocchia di San Teodoro — по дорозі від станції метро на маяк. Вона виглядає ззовні незвично відносно інших ґенуезьких церков, але велично нависає над автострадою та залізницею.

Parrocchia di San Teodoro

Ґенуя існувала як окрема держава понад сімсот років — з 1005 по 1797 роки. Це була типова олігархічна республіка, де правили банкіри та аристократи, що кредитували, зокрема, іспанську корону. Як пам'ять про красиве життя лишилися палаци: побудовані один за одним вздовж вулиці.

Найвеличнішим з них є Королівський палац — ледь не найголовніша принада Ґенуї. Там є тронна зала, спальні, балкони, тераси, а ще дуже багато картин. І синього кольору, який в давнину вважався ознакою багатства, адже синя фарба коштувала величезних грошей. Дзеркальна галерея, подібна до версальської, сад, стелі — краще один раз побачити, ніж описувати усе це.

Однак на Королівському справа не закінчується. Продовжуючи пішу мандрівку вулицею Гарібальді, ви зможете побачити величезну кількість палаців, а деякі з них зараз навіть використовуються для інших цілей. Також можна відвідати палаццо Росо, палаццо Б'янко та палаццо Турсі — на них діє єдиний квиток вартістю дев'ять євро. Придбати його треба у книжковому магазині навпроти входу до палаців.

Маршрут починається з палаццо Росо, продовжується у Б'янко та закінчується Турсі. Усюди — багато картин, предметів інтер'єру, а також різноманітних виставок: наприклад, жіночого одягу або італійських тканин від Ренесансу до середини ХХ століття. У Б'янко чудовий сад, в якому можна побачити студентів університету, що роблять замальовки природи. До речі, прямо у палаццо Б'янко розташовані навчальні аудиторії. Напевно, це неймовірне відчуття — вчитися у палаці.

Загалом, Ґенуєю можна просто гуляти — і усюди натрапляти на церкви, вузенькі вулички, гарні краєвиди, старовинні будинки. Тут треба просто широко відкрити очі і спостерігати за усім, що навколо вас, аби раптом не пропустити красу.

Їжа

Якщо ви приїздите до Лігурії, вам обов'язково запропонують песто — традиційний для цієї місцевості соус з оливкової олії, базиліку та сиру. Мабуть, це основна гастрономічна візитівка регіону.

Також відомо, що Італія славиться морозивом, і Ґенуя — не виключення. Джелатерії у Ґенуї зустрічаються часто, ціни усюди, де ми заходили, були однаковими — 3.5 євро за три кульки морозива. Але це дійсно смачно, тож варто скуштувати.

Що стосується конкретних місць, то майже усі вони розташовані в одному місці: поблизу площі Ферарі. По-перше, це Raviolhouse — кількаповерховий заклад, що спеціалізується на равіолі — різновиді пасти. Ви обираєте тип равіолі, соус та розмір порції. Врахуйте, що порція XL дійсно XL — доїсти може бути важко. :) Вартість найбільшої порції — десять євро.

Равіолі і песто — північноіталійське комбо

По-друге, варто спробувати традиційну випічку — панцеротті. Вона чимось схожа на суміш пиріжків та чебуреків з різноманітними начинками. Непоганий перекус після довгих прогулянок, можна вкластися у п'ять євро на двох.

Лігурія не славиться вином, але його пропонують майже усюди, так само як і пиво: цим заклади мало відрізняються від наших. Можна спробувати славетні італійські аперетиви, які тут також багато де пропонують.

Обов'язково слід врахувати, що сієста у італійців — діло звичне, тож якщо ви зголоднієте після обіду — доведеться кружляти до вечора або йти у традиційні для нас фастфуди. Зазвичай, сієста триває з 15 до 19 години, однак це варіюється в залежності від закладу.

Що ж до тих, хто не любить харчуватися в кафе, то ви завжди можете скупитися у супермаркеті. Європейська мережа Carrefour — зручна і надійна, раджу нічого не купувати в маленьких крамничках, хіба що пляшку води, якщо дуже треба.

Що ж спробувати у супермаркеті? Це також залежить від вашого звичного способу життя. Для тих, хто планує гуляти увесь день, є смачні готові сендвічі; для прихильників здорового способу життя — смузі (без цукру, я перевіряла!) та деякі дешеві фрукти. Можна купити готову заморожену піцу і приготувати її ввечері самостійно.

Найвигідніше виявилося харчуватися йогуртами. Однак не ведіться на низькі цінники: іноді те, що здається нам вигідним, бо коштує євро-півтора, насправді виявляється жахливим на смак.

Нам пощастило винаймати помешкання у хазяйки, що пригостила нас фокача — італійським традиційним пирогом. Його теж варто спробувати, він продається як в кулінаріях супермаркетів, так і в пекарнях по місту.

Що ще варто зробити в Ґенуї?

Поглянути на вокзал, прокатитися на фунікулері та метро, подивитися замок Альберта, споглядати рослини та птахів тропічного клімату у спеціальній сфері, зробити селфі в порту, знайти будинок Колумба, придбати листівки у книжковому магазині, піднятися на гірську частину міста.

Ґенуя — місто, чимось схоже на українське. Там також малюють на стінах, інколи смітять під ноги і не надто люблять дотримуватися законів. Але все ж це справжня історична Італія — ошатна і розслаблена одночасно.