Хочу висловитися щодо недавньої новини про те, що польський фермер знайшов у добривах ідентифікаційні жетони українських військових. Спочатку мене вразила реакція поляків у соцмережах на цю новину. Хто не бачив (це зрозуміло, адже її всіляко замовчують як наші, так і польські ЗМІ), поляки висміюють цей інфопривід, роблячи меми. Але потім я задумався і зрозумів, що ця реакція — це просто продукт складних відносин, які є проявом польської образи за так звану «волинську різанину» (Волинську трагедію) і не тільки. Поляки виховали покоління, яке дуже упереджено ставиться до українців, а польські соцмережі заповнені мемами з образами УПА та України.
Звичайно, можна подумати, що раз вони нам зараз так багато допомагають, надсилають гуманітарну і військову допомогу, розміщують біженців, то це значить, що відносини налагодилися, але це неправда. Так, у травні цього року представник МЗС Польщі Лукаш Ясіна зажадав від Зеленського вибачитися «за різанину», тому що українці нібито досі не взяли відповідальність за «свої злочини». А керівник офісу з питань міжнародної політики президента Польщі Марчін Пшидач заявив, що Україні «варто почати цінити роль, яку Польща грала для України протягом останніх місяців і років». Тому справедливо сказати, що Польща, як і будь-яка інша країна завжди робить те, що вигідно тільки їй, зокрема, те, за що НАТО погладить її по голівці. Так що я припускаю, що коли ця війна закінчиться, все знов стане на свої місця. Поляки, як і раніше, будуть ненавидити нас та кричати, що ми «нацисти», а ми будемо ненавидити їх за це. І як би сумно це не було, надія на союзництво з Польщею завжди буде натикатися на цю взаємну неприязнь. Адже насправді поляки завжди дивилися на нас звисока і досі дивляться таким чином. І нинішнє політичне загострення ще одне тому підтвердження.