Зе плює на Український народ, зневажає українців і продовжує витирати об нас ноги! Ч. 4

   Читайте початок статті, ч. 2, ч. 3.

                                                                               Факт 16

   Ну й ще, ще і ще раз – Юрій Бутусов: «Рік тому, 26 листопада відбулась відома пресконференція (про те, що там, окрім іншого, ще говорилося, йдеться у моїх працях „Ну й де той анонсований Зе державний переворот в Україні?!“ та „Авантюристи й аферисти чи герої? Убивчий для України Зе-ідіотизм триває!“ – Г. М.), на якій я задав питання Президенту Зеленському, чому він незаконно, в порушення закону про люстрацію, призначив на найвищий пост начальника Комітету по розвідці при Президенті України російського агента Руслана Демченка (про нього вже згадувалося вище у Факті 11 – виділення й примітка Г. М.). На питання Зеленський не відповів, не пояснив чому він порушив закон, натомість почав захищати Демченка, який на цій посаді відповідав за розвідку проти Росії і попередження держави та населення (виділено Г. М.). Цікава деталь, яку кожен може перевірити, у російських ЗМІ нема ніяких критичних згадок щодо Демченка ні до, ні після тієї прес-конференції не було взагалі, бо він для них – свій.

   Моє питання, яке залишилось без відповіді, зараз показує чому:

   не було проведено розгортання територіальної оборони;

   не було негайно підірвано мости через Чонгар (про це також сказано в уже наведеній вище моїй статті „Пояснення без пояснення…“ – Г. М.), мости через Дніпро у Херсоні;

   не були прикриті тили гарнізону Маріуполя, здані без бою Мелітополь, Бердянськ, тобто росіянам відкрили „коридор у Крим“ (виділено Г. М.);

   не було проведено мобілізацію оперативного резерву;

   не встановили загородження на шляхах російського наступу (назва мого дослідницького матеріалу „Маразм української влади продовжується, а РоССія на цьому тлі готується до широкомасштабної війни проти України!“ говорить сама за себе – Г. М.);

   не була підготовлена евакуація мирного населення, що призвело до великих втрат;

   не будувались рубежі оборони, бо будівельна техніка будувала до останнього дня дороги на шляхах наступу ворога, а не бойові позиції;

   не були евакуйовані стратегічні оборонні підприємства, наприклад,  в Ізюмі „Укроборонпром“ подарував Росії завод, який  виробляв приціли на „Стугни“ (будучи студентом інженерно-оптичного факультету за спеціальністю 0620 „Оптичні та оптико-електронні системи“ Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича, після закінчення третього курсу влітку 1984 року я на тому підприємстві проходив практику – Г. М.), в Гостомелі залишили на знищення „Мрію“ (моє аналітичне дослідження „Втрату української «Мрії» українці не повинні простити нікому – ні роSSійскім/руССкім тварям-агрєSSорам, ні українським ідіотам!“ розповідає про цей злочин – виділення й примітка Г. М.);

   за три роки при Зеленському взагалі не закуплені ні артилерійські снаряди, ні мінометні міни, не закуплений жоден ПТРК „Стугна“;

   колишнє керівництво СБУ зараз звинувачується у державній зраді та роботі на росіян, хоча про це писали до початку війни.

   Ось чому Зеленський продовжував брехати про „шашлики на травневі свята“. А багатомісячні попередження країн НАТО про напад з боку Росії Зеленський та його слуги називали провокаціями і замість мобілізації брехали людям, щоб не дати можливості багатьом діяти самостійно (тим читачам, котрі хочуть дізнатися більше відповідних деталей, пропоную звернутися до моїх робіт „Коли Зе збрехав, кому вигідні його заяви та як після них виглядає Україна в очах цивілізованого світу…“, „І знову хтось бреше!“, „Попередження з минулого. Уроки для України“, „РоССія, Путін і «руССкій мір», ПНХ та здохніть уже нарешті!“ і до вже наведеного у Факті 13 розділу 12О моєї праці „Жахлива окопна правда про реалії загарбницької війни РоССіі проти України – її треба знати всім! І що необхідно робити…“ – виділення й примітка Г. М.).

   А що ж Демченко після початку війни? Де ж поділась та людина, яка була для Зеленського незамінною та здала усі операції української розвідки проти РФ, який повідомляв, що нападу не буде? Після початку війни він виявився непотрібним, бо начальник Комітету по розвідці України Демченко не користувався довірою країн НАТО, з ним не хотів спілкуватись жоден західний розвідник (виділено Г. М.). Тому він одразу виявився відстороненим, формально його відсторонили від посади у червні, але Демченко залишався ще до кінця серпня на посаді у комісії по громадянству при Президенті України. Зеленський і зараз продовжує тримати біля себе начальника розвідки, який „прогавив“ російський напад і підставив Україну, він не сидить у СІЗО, йому не пред'явили звинувачень, нема його і на фронті. Проти Демченка нема зараз ніяких розслідувань, Президент робить вигляд, ніби російський напад був несподіваним.

   Президент Зеленський не дає відповіді, чому саме він брехав та провалив підготовку до війни…, думає, що зміна ролі допоможе йому уникнути відповідальності за російських агентів, яких він призначив у спецслужби на найвищі  посади…

   Брехати для Президента звично. А через брехню Зеленського загинули десятки тисяч і їх імена відомі, багато тисяч імен...

   У Путіна – руки в крові українців, він – убивця.

   У Зеленського – в крові гаманець та язик. Він – брехун (виділено Г. М.)» (Facebook: «Страшна ціна брехні Президента Зеленського на скандальній прес-конференції: тепер кожен розуміє, чому я поставив Президенту питання про Демченка», 29 листопада 2022 року, 16:27). Й за вказані вище Юрієм Бутусовим жахливі провали на користь РоССіі Зе та Руслана Демченка повинен понести відповідальність разом із ними і Андрій Таран, як співавтор такої провальної політики Зе-ко!

                                                                               Факт 17

   Й після усіх цих наведених угорі Фактів 1 – 16, із котрих Факт 2 та Факти 4 – 16 взагалі є кричущими, треба зробити суттєве доповнення: кожен Надзвичайний і Повноважний Посол України призначається Президентом України тільки після відповідного письмового подання Міністра закордонних справ України.

   Й підписавши подання на ім'я Зе про призначення Андрія Тарана послом до Словенії, ким опісля цього ганебного факту виглядає Міністр Дмитро Кулеба та як до нього ставитися незалежно від того, чи він сам проявив дану ініціативу, чи йому дали таку команду з президентської писарні – ПреЗедент або «Віцепрезидент» Єрмак?! Недарма ж я своїй дослідницькій роботі про діяльність Міністерства закордонних справ України та його очільника дав назву «Зе-ідіотизм – він і в МЗС України – Зе-ідіотизм!», а риба, як відомо, загниває із голови, на що я вказував у вже зазначеному вище своєму матеріалі «PS752: ліва рука нової влади Зе не знає, що робить права, або Риба гниє з голови!», й тому Кулеба, беручи поганий приклад зі свого шефа Зе, теж плює на Український народ, зневажає українців і продовжує витирати об нас ноги!Й те, що Зе та Кулеба таки продовжують витирати об нас ноги, вкотре підтверджується далі…

                                                                                      ІІ

   Тепер, покінчивши із висвітленням «здобутків» одного «геніального» дєятєля – Андрія Тарана – переходжу до демонстрації «досягнень» іншої, не менш «видатної», ніж перший дєятєль, дєятєльніци – Ірини Венедіктової, котра була: 1) радницею виборчого штабу Зе з юридичних питань – відповідальним експертом із реформування судової системи і таким чином потім отримала третє місце в списку Зе-партії «СН» на позачергових парламентських виборах 2019 року; 2) після здобуття мандату народного депутата України за квотою «СН» обрана головою Комітету Верховної Ради України з питань правової політики; 3) згідно Указу Президента України № 961/2019 «Про призначення тимчасово виконуючого обов'язки Директора Державного бюро розслідувань» від 27 грудня 2019 року т. в. о. Директора Державного бюро розслідувань, позбувшись при цьому статусу депутата парламенту; 4) членом РНБО України відповідно до Указу Президента України № 80/2020 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України» від 13 березня 2020 року; 5) прихильницею скасування Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» № 743-VII від 21 лютого 2014 року (в народі – Закон про амністію учасників Революції Гідності, певні деталі котрої розкривають мої фотоопис «Український Євромайдан діє!», програмна праця «В Європу – без сміття! Про деякі першочергові кроки нової влади» й есе «Боротьба і єдність протилежностей…»); 6) Генеральним прокурором згідно Указу Президента України № 89/2020 «Про звільнення тимчасово виконуючого обов'язки Директора Державного бюро розслідувань» від 17 березня 2020 року, Постанови Верховної Ради України «Про надання згоди на призначення Президентом України Венедіктової І.В. на посаду Генерального прокурора» № 536-IX від 17 березня 2020 року (результати голосування за внесений Зе проект Постанови про надання згоди на призначення Президентом України Венедіктової І.В. на посаду Генерального прокурора № 3227 від 16.03.2020: фракція «СН» – 224 за (2 депутати не голосували, а так якраз було би вистачило голосів самих лише «слуг народу» для прийняття Постанови); «ОПЗЖ»/«ЗаЖОПа" – 3; "ЄС" – 0; "Батьківщина" – 0; група "За майбутнє" – 16; "Голос" – 0; група "Довіра" – 13; п/ф – 13; разом – 269 за) та Указу Президента України № 90/2020 "Про призначення І.Венедіктової Генеральним прокурором" від 17 березня 2020 року. Як видно, просто – "геній"…

                                                                                Факт 18

   У моїх уже згадуваних угорі аналітичних матеріалах "Трубі – труба!" та "Рябошапці – по шапці!" була надана часткова характеристика Ірині Венедіктовій, але я наведу ще деякі цікаві думки про неї...

   Народний депутат України 8 скликання Тетяна Чорновол зазначила: "…Венедіктова працювала в Торгово-промисловій палаті України. За моєю інформацією, її безпосереднім куратором там був Михайло Непран – віцепрезидент ТПП. А тепер: хто такий Непран? Увага: довгий час цей пан працював плече до плеча з... Андрієм Портновим (про нього – трішки нижче – Г. М.) у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

   Це були двотисячні – саме ті часи, коли робота Портнова в цій Комісії полягала у "легалізації" рейдерських захоплень "Привату". Адже в повноваженнях ДКЦПФР анулювати практично будь-який реєстр акціонерів і передати його відновлення "обраному" реєстратору, визнати сумнівну емісію акцій тощо... Цим і займався Портнов для Корбана/Коломойського.

   Це були часи, зокрема, рейдерства Нікопольського феросплавного заводу в інтересах Коломойського, в якому безпосередню участь також брав як Андрій Портнов, так і Андрій Богдан.

   Нагадаю, в часи Президента Кучми Нікопольський феросплавний завод був за безцінь приватизований зятем Кучми – Пінчуком (про цей тандем я писав у своїх дослідницьких роботах "Пінчук, ПНХ!", "Отаке воно "нове" обличчя нової влади Зе?!" та "Й ще одне "нове" обличчя нової влади Зе!" – Г. М.). Однак, після Помаранчевої революції Коломойський отримав можливість відібрати його собі… Рейдерство було загорнуто в цинічну обгортку – повернення заводу у державну власність. Портнов і Богдан цим безпосередньо займалися – грали в дві руки одного "приватівського" тіла. Андрій Богдан безоплатно представляв на суді інтереси Кабміну, щоб позбавити власності Пінчука, а Портнов у Комісії намагався перекинути акції заводу в "Славутич капітал" свого шефа Корбана. …у кінці 2006 – на початку 2007 Державна комісія з цінних паперів тихенько передала їх Коломойському (мій аналітичний матеріал "Хто править Україною, або Українці, ви здуріли?!" розказує про нього й не тільки – Г. М.). На цьому останньому етапі – найважливішому для рейдерства НФЗ – керівну роль в ДКЦПФР відігравав Михайло Непран. …він коментував, що Андрій Портнов буде кращим керівником Фонду держмайна, ніж Валентина Семенюк…

   Зауважу, що в команді "Слуги народу" до призначення в ДБР вона (Венедіктова – Г. М.) очолювала парламентський правовий комітет. А це суди – вотчина Портнова.

   Зрештою, "плівки Труби" (скандальні записи його розмов – Г. М.) показали, що від керівника ДБР нова влада вимагає повної залежності і слухняності від Офісу Президента, яким керує Богдан  – друг Портнова (Андрій Перший (Богдан) уже не керує, а керує Андрій Другий (Єрмак), при котрому для ОПУ Портнов теж не був чужою людиною – виділення та примітка Г. М.). Значить, Венедіктова саме така. Грубо кажучи – "людина Портнова" («УП": розділ "Блоги": "Новий керівник ДБР Венедіктова – людина Портнова", 27 грудня 2019 року).

   Виконавчий директор і член правління ГО "Центр протидії корупції" Дар'я Каленюк наголосила: "Пані Ірина і розуміння права – це речі несумісні… Коли я прошу давати доступ до прийняття рішень жінкам, то маю на увазі професійних (в нас таких багато!!), а не повністю профнепридатних жінок (виділено Г. М.). Я розумію, що професійні люди можуть сказати ні, коли треба. І це може не подобатися Президенту. Але ж ті, хто завжди говорять так, просто занесуть і Президента, і країну на глибоке-глибоке дно" (Facebook: Daria Kaleniuk, 17 березня 2020 року, 00:02).

   Натомість януковичівський посіпака й пророССійская мразь Андрій Портнов, який є одним із чільних антигероїв мого дослідження "Цим та їм подібним людським тварюкам – не місце в цьому світі!" та котрого Зе-влада незаконно випустила за кордон під час правового режиму воєнного стану, сказав: "Настроение и тезисы, озвученные новым Генеральным прокурором, дают стране шанс на развязывание законсервированных проблем. Ключевые вызовы государства сегодня – это радикалы, преступное сообщество Порошенко, массовая казнь в одесском Доме профсоюзов, восстановление справедливости в расследовании Майдана (він прагнув покарати за спротив євромайданівців, яких убивав бандитський владний режим його шефа – зрадника України та роССійского колабораціоніста Януковича, котрому, як і тварюці Портнову – не місце в цьому світі, про що йдеться у моїй аналітично-дослідницькій праці "Українські спецслужби провалилися!" – Г. М.) и бродячие грантоеды. Выражаем надежду на быстрые решения и желаем Ирине Венедиктовой успехов" (Telegram: Андрей Портнов, 17 березня 2020 року, 10:43).

   А "Цензор.Нет" 17 березня 2020 року о 11:24 розмістив замітку "Венедіктова – реванш Антимайдану", – нардеп В'ятрович про призначення Генпрокурора": "Пані Венедіктова як керівник ДБР нещодавно на цій посаді, але встигла відзначитися. Встигла відзначитися, перетворивши дуже важливий для держави орган в інструмент для політичних репресій і переслідування. Пані Венедіктова як керівник ДБР стоїть за переслідуванням нашої колеги Софії Федини. Пані Венедіктова – це призначення адвоката Януковича Бабікова своїм заступником, пані Венедіктова – це ініціатива про скасування закону про амністію Майдану, це погроза, це пересдідування тисяч людей, які брали участь у Революції Гідності…Пані Венедіктова – це реванш Антимайдану (виділено Г. М.)", – зазначив депутат".

   Той же "Цензор.Нет" 17 березня 2020 року о 12:53 оприлюднив інформацію "Венедіктова, яка свого часу провалила іспит на посаду судді, тепер переслідуватиме майданівців, – нардепка від "Голосу" Совсун. ВIДЕО": "118,5 – стільки балів набрала пані Венедіктова, коли намагалася стати суддею Верховного Суду. Цей бал був нижче за прохідний. Це ми говоримо про призначення професійного Генерального прокурора. Це Генпрокурор, яка не змогла скласти іспит, щоб стати суддею Верховного Суду. Як університетський викладач скажу, що після "незаліку" студентів виганяють з університету, а не переводять на наступний курс (виділено Г. М.)", – сказала Совсун…

   "Ми щойно почули позицію пані Венедіктової у справах Майдану. Вам зараз нормально проголосувати за людину, яка прямим текстом сказала, що треба скасувати амністію майданівців – ви про це будете говорити сім'ям загиблих на Майдані (виділено Г. М.)", – звернулася Совсун до депутатів з фракції "Слуга народу".

   Наступного ж дня, 18 березня 2020 року, на вебсайті радіостанції "Голос Америки" була опублікована стаття "Україна повертається до "старих часів" – експерти США про призначення нової генпрокурорки України", де, крім інших, є наступні слова: "Експертка аналітичного центру "Атлантична Рада" Мелінда Герінг вважає Ірину Венедиктову не готовою для посади Генерального прокурора… "Вона – абсолютно хибна кандидатура на цю посаду. Посада Генерального прокурора – одна з 5-ти найважливіших посад в країні. Вона ніколи не була прокурором, вона політично не є нейтральною, а це передбачено законом, і вона є політичною фігурою – третій номер у партії "Слуга народу"… Вона навіть не пройшла конкурс на посаду судді Верховного Суду… Мене не вражає те, що вона – перша жінка на посту Генерального прокурора. Що важливо, це її репутація. І вона не має доброї репутації" (виділено Г. М.).

   Читайте закінчення статті – ч. 5.