Читайте початок статті, ч. 2, ч. 3, ч. 4, ч. 5, ч. 6, ч. 7.
Ї
30 березня 2022 року «BBC News. Русская служба» на своєму вебсайті розмістила статтю «Алексей Арестович: „Не может быть никакой коллективной ответственности россиян“, у якій він заявив: „Коллективная ответственность – это подрыв основ европейской цивилизации. Не может быть никакой коллективной ответственности“.
Установление конкретных виновных в войне – гораздо эффективнее, считает Арестович.
„На государство Россию должна быть возложена ответственность – по частным и корпоративным искам“…
„Я вам сейчас скажу…, …как оно есть. Войны заканчиваются, а мы соседи, как ни крути. Все равно постепенно будут восстанавливаться культурные и экономические связи… Но вы понимаете, что и семей, где отец из России, а мать из Украины или наоборот – миллионы“.
І Арестович це заявляє на фоні того, що більше 2/3 – близько 3/4 руССкіх підтримують рашиZм та загарбницько-колонізаторську війну Путіна проти України!
Й
А ось, що Арестович напатякав у ефірі YouTube-каналу російського юриста Марка Фєйгіна: „У нас слишком многие в Украине хотят построить большую страну с маленькой культурой (виділено Г. М.). Маленькой унифицированной культурой, которая годится для очень маленького моноэтнического государства типа Венгрии. Но Украина – это не такая страна. У нас поликультурная страна. И унификация до, какая бы ни была война, какие бы патриотические лозунги не звучали, какое б не было желание как можно больше забыть русских слов, у нас это все аргументация на уровне фабрики мнений, это не серьезно…
Я не дам построить из Украины большую страну с маленькой культурой (виділено Г. М.)... Я не считаю нужным даже произносить дежурные фразы, которые у нас всегда в таких обсуждениях произносятся что «конечно же я за украинский язык, конечно же он единственный государственный». Я даже произносить этого всего не буду. Это все мы сразу оставим, все эти мантры, которые у нас тоже считаются обязательными“ («Gazeta.ua»: «Малорос, совок» – Арестовичу відповіли на заяву про «маленьку культуру», 12 червня 2022 року).
Ідіот Арестович навіть через 30 років після відновлення української незалежності ніяк не хоче зрозуміти, що Україна – це велика країна, де етнічні українці, як титульна нація, зі своєю великою українською культурою складають 77,8% всього населення (78% українців вважають своєю рідною мовою українську), котру Московія майже 350 років намагалася знищити, але так і не змогла цього зробити, як не зможе й зараз – під час розпочатої нею повномасштабної загарбницької антиукраїнської війни!
К
Арестовичу відповів письменник Остап Українець: «В нього явно не проукраїнські погляди… Багато для кого, думаю, влучним словом буде „малорос“…
Арестович – неосвічена і обмежена, проте відносно начитана людина, котра намагається приховати неосвіченість і обмеженість (виділено Г. М.). Він добре знає засновки популярних і гайпових тверджень, але не здатен робити з них жодні власні висновки. Очевидно, ці засновки він вивчив не в той спосіб, що всі нормальні фахівці (через читання, порівняння і аналіз джерел), а в готовій формі. Тому й висновків катма. Оскільки ця готова форма на момент, коли Арестович ще формувався як пиз... промовець, тобто, була переважно ригівською і кремлівською, український дискурс був контркультурним, нічого корисного чи бодай адекватного для українського дискурсу нині він сказати не може. Його тези – це ригівський погляд на Україну… І якраз оцей куций залишок я волію називати малоросійством. Бо виховання малоросійства, відрази і зневаги до себе – перший крок у формуванні національної самоненависти, бажання відмовитись від власного як від недостатньо якісного і знищити його, замістивши імперським чи „космополітичним“, аби не нагадувало і не ятрило рани (виділено Г. М.).
Це враження Арестович викликає в мене щоразу, коли з його рота вилітають звуки про мову чи культуру. Всі його слова – це слова про те, як він гадки не має, про що говорить. І він жодного разу не підвів (виділено Г. М.). Хоч якась стабільність у цьому непростому світі» (Facebook, 11 червня 2022 року).
Л
Також на арестовичівську маячню відреагувала й редакторка інтернет-газети «Дзеркало тижня» Юлія Лавришин: «Малорос Арестович в ефірі Фейгіна каже: „Некоторые люди хотят построить большую страну с маленькой культурой“. Це отак він коментує гнівну реакцію українців на інформацію про надання громадянства ще одному клятому російському імперіалісту Нєвзорову (вже наведена угорі моя праця „Зе-брехуни! Їхній нескінченний обман продовжується…“ описує цю ганебну історію – виділення та примітка Г. М.), натякаючи, що „куда же мы без наших русских интелектуалов“.
Але малорос Арестович мовчить про „розстріляне відродження“, про тотальні крадіжки росіянами наших культурних надбань і за царської імперії, і за радянської влади, і за останні 8 років…
Малорос Арестович не знає, що його „вєлікая культура“ не має навіть своїх народних пісень нормальних, бо, наприклад, „Ой кто-то с горочки спустился“ – це вкрадена в українців „В саду осіннім айстри білі“. Таких прикладів багато є. Та що там. Його „вєлікая культура“ не змогла навіть мелодію для свого гімну створити і вкрала її у видатного українського композитора Миколи Лисенка.
Малорос Арестрович не хоче визнати, що українська культура – не просто велика, а одна з найпотужніших на континенті. Бо ми не втратили свою ідентичність попри не одне століття окупації. І не просто окупації, а окупації найгіршим окупантом, якого тільки можна придумати, – Московією, яка не лише витягувала з нас матеріальні ресурси, а й нищила найсокровенніше: мову, історію і нашу безцінну культуру, яку оце чмо сміє називати „малєнькой“.
Хоча малєнький ти, як і всі інші малороси, що далі і далі нас хочуть зросійщувати. Такі, як оцей Альошєнька-нє-пєй-а-то-козльоночком-станєш (насправді він уже козлище), хворі на насаджений російським імперіалізмом комплекс неповноцінності та меншовартості. І все б нічого, але ти – радник Керівника ОП, ти маєш доступ до вух Президента, який ледь почав очищуватися від отієї хвороби малоросійства, і ти щодня віщаєш свою єресь, яка, як на мене, несе пряму загрозу національній безпеці (виділено Г. М.)» (Facebook: Yuliia Lavryshyn, 12 червня 2022 року).
М
Уповноважений із захисту державної мови 13 липня 2022 року на своєму вебсайті опублікував інформацію «В умовах воєнного стану окремі посадовці продовжують порушувати закон про державну мову», де міститься посилання на Звіт за результатами огляду застосування державної мови посадовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування, керівниками установ та організацій державної і комунальної форм власності, іншими посадовими особами, які здійснюють інформування громадян на період дії в Україні правового режиму воєнного стану: «Випадки застосування недержавної мови… зафіксовано у виступах Президента України, радників керівників державних органів, низки представників військових адміністрацій та органів місцевого самоврядування… Серед них зафіксовано застосування недержавної мови:
Арестовичем Олексієм – позаштатним радником Керівника Офісу Президента з питань стратегічних комунікацій у сфері національної безпеки та оборони…;
Зеленським Володимиром – Президентом України…; Геращенком Антоном – радником Міністра внутрішніх справ України…;… Трухановим Геннадієм – Одеським міським головою…
Одеський міський очільник не лише відповідає на питання російською мовою, а й потребує перекладу запитань журналістів на російську мову.
…Харківській міський голова Ігор Терехов здійснює комунікацію загальнонаціонального та регіонального рівнів недержавною мовою».
А сама інформація містить наступну норму: «Застосування посадовцями недержавної мови, особливо в умовах війни, – це порушення прав громадян України. Зокрема, йдеться про ст. 9 Закону України „Про забезпечення функціонування української мови як державної“, відповідно до якої зазначені особи зобов'язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків. Також це порушення ч. 1 ст. 12 Закону, відповідно до якої робочою мовою діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, у тому числі мовою засідань, заходів, зустрічей та мовою робочого спілкування, є державна мова», – констатував Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь" (виділено Г. М.).
Н
Але Олексій Арестович продовжує себе популяризувати власними "геніальними" дописами: "Однажды давным-давно моя маленькая фирма проводила для одной очень большой и пафосной фирмы яркое инвент-мероприятие на выезде.
Ну и если коротко, мальчики-аниматоры из родного "Черного квадрата" трахнули всех наличествующих девочек, кроме одной. А если совсем точно, то это аниматоров трахнули (виділено Г. М.). Они и воспротивиться особо не успели. И эта одна подняла официальный и очень громкий скандал на тему: "Ко мне грязно приставали-примите-меры". Хотя на неё даже не посмотрели).
Во всем обвинили меня, хотя мне там было не до траха – сложное, комплексное мероприятие в нескольких локациях. Тогда я ещё не знал, что для меня – это базовый сценарий" (Facebook, 18 серпня 2022 року, 14:17).
О
"Радник Офісу Президента Олексій Арестович наприкінці січня цього року заявляв, що не вірить у повномасштабну російську агресію проти України. А вже у серпні заявив, що розумів про неминучість війни (виділено Г. М.). Про це нагадав відеоблогер YouTube-каналу "Загін Кіноманів" Віталій Гордієнко. Відео у Twitter поширив блогер Сергій Стерненко.
31 січня 2022 року Арестович говорить: "Я не верю в страшное российской наступление. Если я ошибусь, я честно скажу: "Я ошибся и пойду на фронт". Но проблема в том, что бояться нечего. Уважаемые украинцы, распаковуйте тревожные чемоданы. Меньше слушайте эту дурь про кровь и про страшное оборудование, все, что нам сообщают CNN и Washington Post и так далее" (подано мовою оригіналу – Г. М.).
Згодом в інтерв'ю Дмитру Гордону Арестович говорить протилежне. На запитання "Вы понимали, что война начнется?" відповідає: "Неизбежно было совершенно" («Gazeta.ua": "Блогер нагадав, чому Арестович експерт з "перевзування", 1 вересня 2022 року; виділено Г. М.).
Як бачимо, Олексій Арестович, котрий не просто помилився, а дезінформував усіх українських жителів та збрехав, бо, помилившись, на фронт так і не пішов, є гідним представником ідіотської й брехливої Зе-ко на чолі із "геніальним" Зе, який 19 січня 2022 року заявив: "Що робити вам? Тільки одне. Зберігати спокій, холодну голову, впевненість у своїх силах, у своїй армії, у нашій Україні. Не накручувати самих себе, на все реагувати мудро, а не емоційно! Не думати тривожно і постійно "що ж буде завтра, що ж буде в майбутньому". А знати. Розповідаю…
Відкриємо Запорізький міст. За рік – збудуємо найбільшу трасу в Україні від Ужгорода до Луганська. Будемо будувати дороги, мости, школи, стадіони, вагони, літаки і танки (вагони, літаки й танки, на жаль, Зе-влада тепер так і не будує, а по збудованих дорогах та мостах російські війська дуже швидко й далеко просунулися углиб української території, зруйнувавши при цьому тисячі новозбудованих шкіл і стадіонів, але для Зе важливішим було "Велике крадівництво будівництво", як свідчить моя публікація "Не просто ідіоти, а фактично злочинні ідіоти, або Зе-владі пора нагально повертатися в свій клоунський "95 квартал"!", а не всебічне зміцнення українського війська на тлі всезростаючої російської загрози – Г. М.)…
В квітні відзначимо Великдень.
В травні як завжди – сонце, вихідні, шашлики, і звісно – День Перемоги (моя робота "До Дня Перемоги над нацизмом! З ким Україні звіряти годинник?" розкриває цікаві нюанси цієї дати – виділення й примітка Г. М.).
А далі – літо. Ми будемо здавати ЗНО, вступати до університетів, планувати відпустку, копати городи, одружуватись і гуляти весілля (але літо пройшло під гулом російської канонади, під вибухами російських снарядів, ракет та бомб російських літаків і загибелі тисяч українських людей – виділення й примітка Г. М.).
А далі – осінь, де, сподіваюсь, ми будемо вболівати за нашу збірну на Чемпіонаті світу з футболу в Катарі (виділено Г. М.).
А далі – зима. І будемо готуватись до новорічних свят. Як завжди, 31 грудня усією родиною зберемось за столом. І я впевнений, що у новорічному зверненні скажу: "Дорогі українці, ну я ж говорив! Ви молодці. Ми не панікували, не піддавались на провокації, ми були спокійними, сильними і зустрічаємо наступний новий рік без паніки, без страху. Сподіваюсь, без вірусів. І щиро вірю – без війни" (Офіційне інтернет-представництво Президента України: "Без паніки. З вірою в Україну та мир – Президент Володимир Зеленський звернувся до громадян", 19 січня 2022 року, 20:19; виділено Г. М.).
Оці шкідливі шашличні слова Зе треба повторювати й повторювати, поки Український народ не зрозуміє, що має справу з ідіотом на президентській посаді, як демонструють мої аналітичні дослідження "Маразм української влади продовжується, а РоССія на цьому тлі готується до широкомасштабної війни проти України!", "Попередження з минулого. Уроки для України", "РоССія, Путін і "руССкій мір", ПНХ та здохніть уже нарешті!" і "Все для фронту, все для перемоги України над націонал-шовіністичною (нацистською) РоССієй!", й чим швидше він це усвідомить, тим краще буде для нього та України!
Читайте закінчення статті – ч. 9.