Так, ідіот Зе продовжує й продовжує витирати об Основний Закон України свої нікчемні ноги, і робить це він цинічно й з садистською насолодою, як свідчать мої роботи «Зе – злісний порушник Конституції України!» та «Зе й порушує Конституцію України і не знає її, себто плює на неї, бо він – її вбивця, а не гарант додержання!», та разом із цим плює й на інтереси української громадськості! Отже, починаю демонструвати докази сказаному…

                                                                                      1

   16 жовтня 2020 року КМУ вніс до парламенту проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо Національного військового меморіального кладовища № 4225, який Верховна Рада України прийняла в цілому 31 травня 2022 року (фракція «СН» дала 197 голосів, «ЄС» – 18, «Батьківщина» – 13, «Голос» – 9, група «Платформа за життя та мир» – 10, «Партія „За майбутнє“ – 10, „Довіра“ – 11, „Відновлення України“ – 6, п/ф – 12, всього – 286 голосів) і котрий після підписання його Головою Верховної Ради України, Президентом  України та оприлюднення став Законом України „Про внесення змін до деяких законів України щодо Національного військового меморіального кладовища“ № 2292-IX від 31 травня 2022 року й цим Законом доповнено Закон України „Про поховання та похоронну справу“ № 1102-IV від 10 липня 2003 року статтею 23-1 „Національне військове меморіальне кладовище“, що містить отаку важливу норму: „Місце розташування Національного військового меморіального кладовища визначається з урахуванням громадських інтересів« (виділено Г. М.).

                                                                                      2

   Українське національне інформаційне агентство „Укрінформ“ (підкреслюю, державне інформагентство) 23 березня 2023 року о 13:00 опублікувало матеріал „Пресконференція щодо створення Національного військового меморіального кладовища“ з наступними деталями: „Учасники: Олександр Ткаченко – Міністр культури та інформаційної політики України; Юлія Лапутіна – Міністр у справах ветеранів України; Володимир Тиліщак – заступник голови Українського інституту національної пам'яті…

   «У нас є Національний комплекс „Биківнянські могили“, заповідник, який стоїть на виїзді з Києва на Броварському шосе. Це місце пам'яті, місце загибелі розстріляних сталінськими репресіями українців, поляків. Ми думаємо, що цілком доречно поруч, не там, де знаходиться заповідник, а поруч, там досить великі є дві ділянки в лісі, створити і місце пошани наших загиблих військових (виділено Г. М.)„, – сказав Ткаченко. За його словами, заповідник перебуває у віданні МКІП, тому найшвидше вдасться вирішити питання із землевідведенням. Міністр також запевнив, що інші країни вже мають приклади облаштування таких місць у лісі, які не порушують екологію. Ткаченко вважає, що у разі схвалення проекту вже восени може бути реалізовано перший етап будівництва кладовища (виділено Г. М.).

   Своєю чергою, Міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна пояснила, що для затвердження проекту потрібне громадське обговорення і згода (виділено Г. М.). «Ми маємо якнайшвидше визначити це місце. Все, що залежить від уряду, відповідно до плану дій, ми маємо вже до жовтня-місяця запустити. Зараз на обговоренні те, чи ця ділянка буде прийнята як така, і вже від цього будуть відштовхуватися усі подальші дії. Якщо зараз ми визначаємо, що це саме те місце, то вже у жовтні-місяці відбудуться вже перші поховання (виділено Г. М.)„, – сказала вона.

   Перший заступник Міністра у справах ветеранів Олександр Порхун переконаний, що місце поруч із Биківнянськими могилами є оптимальним (виділено Г. М.). Там планується створення військового кладовища, музейного комплексу, побудова ритуальної будівлі та інших необхідних споруд для функціонування кладовища та проведення почесних поховань полеглих захисників України. «Адміністративні будівлі будуть розташовані паралельно Броварському проспекту, а саме місце поховання буде ближче до центру земельної ділянки, яка пропонується для розгляду та затвердження на громадських обговореннях для того, щоб Міністерство культури передало Міністерству у справах ветеранів земельну ділянку, аби ми могли розпочинати будівництво. Земельна ділянка буде складати 300 га (виділено Г. М.)„, – сказав він. Порхун додав, що при обранні цього місця також враховували маршрут, аби родичам та близьким загиблих воїнів було легше дістатися туди. Від станції метро Лісова до центральної групи кладовища – 2,5 км (виділено Г. М.). Міська влада зможе запустити окремий шатл, який курсуватиме за цим маршрутом, а також розглядає інші варіанти швидкого проїзду на об'єкт.

   Заступник голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак вважає, що розташування Національного військового меморіального кладовища уздовж Броварського шосе дозволить створити такий спільний меморіальний простір, який буде нагадувати про заплачену за незалежність і свободу ціну. «Коли тут знайдуть спочинок ті, хто захищає у ХХІ столітті Україну від повернення тоталітаризму, і поряд буде меморіал жертв тоталітаризму як нагадування про ту ціну втрати свободи, коли мільйони людей стають безневинними жертвами злочинних режимів. Тому таке сусідство справді дозволить створити виразний меморіальний простір, надзвичайно важливий для збереження національної пам'яті українського народу» (виділено Г. М.), – сказав він.

   Присутні на пресконференції родичі загиблих військовослужбовців зазначили, що створення Національного військового меморіального кладовища на території поруч із Биківнянськими могилами на виїзді з Києва їх влаштує (виділено Г. М.), але вони вимагають від влади швидших дій. «У нас спільнота доволі велика. Ми спілкуємося із багатьма родинами загиблих захисників України. Хочеться, щоб цей процес не затягувався. Ми приймаємо це місце, якщо ці поховання будуть якнайшвидше (оце і є отими громадськими інтересами, котрі повинні бути враховані Зе згідно вимог чинного Закону України № 2292-IX від 31 травня 2022 року, але Зе плює на інтереси української громадськості й вимоги діючого Закону України № 2292-IX: про це йдеться нижче, зокрема у параграфі 3 – виділення і примітка Г. М.)„, – сказала матір загиблого бійця полку «Азов», який боронив Україну в оточеному Маріуполі, Віра Литвиненко“.

   Український інститут національної пам'яті (УІНП), котрий „є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури та інформаційної політики і який реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу“ (цитата взята з Положення про УІНП), 23 березня 2023 року на своєму вебсайті також розмістив повідомлення „Національне військове меморіальне кладовище можуть створити у Биківні – пресконференція“ про вже згаданий вище висвітлений Укрінформом захід із цікавим обгрунтуванням місця розташування даного кладовища: „23 березня в «Укрінформі» відбулася пресконференція, присвячена вибору ділянки для створення Національного військового меморіального кладовища (НВМК – Г. М.).

   Міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна, Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко та перший заступник Міністра у справах ветеранів Олександр Порхун представили проект розташування Національного військового меморіального кладовища у Биківнянському лісі вздовж Броварського шосе, неподалік виїзду з Києва та по сусідству з Національним історико-меморіальним заповідником «Биківнянські могили»…

   Як розповіли посадовці обох міністерств, ділянка, яку розглядають для кладовища, має площу близько 90 гектарів (хоча в інформації Укрінформу зазначено, що Перший заступник Міністра у справах ветеранів України Олександр Порхун говорив про 300 га – Г. М.) і розташована не в межах, а поруч із похованнями та меморіалом жертвам радянського тоталітаризму. «Це будуть різні обʼєкти, буферна зона від поховань жертв репресій становитиме 500 метрів» (виділено Г. М.), – наголосив Олександр Ткаченко. Перевагою цієї земельної ділянки, за словами представників міністерств, є достатня площа, а також те, що вона перебуває у віданні Міністерства культури та інформаційної політики України, що дасть змогу уникнути частини бюрократичних процедур і прискорити процес створення кладовища (виділено Г. М.)…

   «Таке розташування Національного військового меморіального кладовища дасть змогу створити вздовж Броварського шосе під Києвом виразний меморіальний простір. Він нагадуватиме майбутнім поколінням про ціну свободи. На кладовищі будуть поховані та пошановані українські воїни, які в XXI столітті захищають нас від повернення тоталітаризму. А поруч буде меморіал жертвам тоталітарних репресій у XX столітті, який нагадуватиме нам про ціну втрати свободи», – зауважив заступник голови Українського інституту національної памʼяті Володимир Тиліщак.

   Посадовці Мінвету та МКІПУ зазначили, що якщо громадськість, насамперед родини загиблих військових, підтримають розташування Національного військового меморіального кладовища на презентований ділянці (як видно угорі відповідно до інформації Укрінформу, громадськість це підтримує – Г. М.), є ймовірність облаштувати перший сектор для поховань уже цього року.

   Участь у пресконференції взяли Ірина Денисенко, Віра Литвиненко – матері загиблих воїнів, а також Вікторія Красовська – дружина загиблого воїна. Їхні рідні, які віддали життя за Україну, воювали в складі «Азову» та захищали Маріуполь після широкомасштабного російського вторгнення. Воїни загинули у березні – квітні 2022 року. Рідні змогли з ними попрощатися після повернення тіл на підконтрольну Україні територію, проте прах загиблих досі чекає на поховання в належному місці. Жінки закликали виконати обовʼязок перед загиблими героями – якомога швидше перейти до реальних кроків із будівництва Національного військового меморіального кладовища та розпочати його цього року (виділено Г. М.)“.

                                                                                      3

   Через місяць після вказаної вище пресконференції група співавторів – народних депутатів України з парламентських фракцій партій „СН“, „ЄС“, „Батьківщина“ і „Голос“ внесла до Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розміщення Національного військового меморіального кладовища в місті Києві № 9240 від 26.04.2023, котрий був прийнятий в цілому 2 травня 2023 року конституційною більшістю парламенту – 322 народних депутати України віддали за нього свій голос («СН» – 205 із 237, «ЄС» – 23 з 27, «Батьківщина» – 16 із 24, «Голос» – 13 з 20, «Платформа за життя та мир» – 13 із 22, «Відновлення України» – 14 з  18, «Довіра» – 15 із 18, «Партія „За майбутнє“ – 10 з 18 і п/ф – 13 із 21) та який, окрім інших, містить оцю норму: „Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

   І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

   1. Пункт 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України… доповнити підпунктом 221 такого змісту:

   «22-1) передача у постійне користування та зміна цільового призначення земельних ділянок державної, комунальної власності для розміщення Національного військового меморіального кладовища на Броварському проспекті у Дніпровському районі міста Києва (виділено Г. М.)…», і саме в такому вигляді цей законопроект 8 травня 2023 року з присвоєнням йому № 3061-IX був підписаний Головою Верховної Ради України та в цей же день відправлений на підпис Президенту України.

   Після цього громадська організація родин загиблих захисників України «Серце нАЗОВні» 10 липня 2023 року о 08:14 на своїй Facebook-сторінці розмістила наступну інформацію: «Литвиненко Віра (небайдужим рекомендую прочитати її інтерв'ю „Віра Литвиненко, мама бійця «Вектора». Останні слова сина на Азовсталі: «Я ні про що не шкодую», опубліковане Укрінформом 23 липня 2022 року о 14:15 – Г. М.): «Хроніка обіцянок... А будівництво Національного військового кладовища досі не розпочато... Закон 9240 (йдеться про проект Закону № 9240 від 26.04.2023 – Г. М.) не підписує Президент, ЧОМУ??? (й це злободенне питання постало через два місяці після направлення зазначеного законопроекту на підпис Президенту України 8 травня 2023 року – Г. М.)».

   І тому я змушений знову нагадати, як уже робив це в декотрих попередніх своїх працях, зміст статті 94 Конституції України: «Закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Президентові України.

   Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його (виділено Г. М.) або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.

   У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений (виділено Г. М.).

   Але ідіот Зе „протягом п'ятнадцяти днів після отримання“ проекту Закону № 9240 від 26.04.2023 – № 3061-IX із підписом Голови Верховної Ради України від 8 травня 2023 року не підписав його, не оприлюднив, не повернув його „зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду“ та знехтував ще однією нормою статті 94 Основного Закону України, котра наголошує, що в „разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений“, себто ідіот Зе цинічно й з садистською насолодою вже укотре витирає свої нікчемні ноги об Конституцію України та разом із цим плює й на інтереси української громадськості, зневажаючи/ігноруючи вказані на початку даного дослідження у параграфі 1 вимоги Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо Національного військового меморіального кладовища“ № 2292-IX від 31 травня 2022 року! 

   Далі буде...