Читайте початок статті.
«Сьогодні воскресає не тільки весна, але і Христос воскресає, не тільки зима зазнає поразки, зазнає поразки смерть в усіх своїх формах, зло у всіх своїх проявах, не виключаючи й етичних. Перемагає правда і справедливість: в німій люті, в судорогах корчиться вже безсила кривда…
Писанки у нашого народу мають значення до певної міри талісмана. Свячені писанки або взагалі освячувані яйця є першою стравою, яка переломляє піст», – указував видатний український письменник, поет, драматург, етнограф, фольклорист, публіцист, перекладач, науковець, громадський та політичний дія Іван Франко в статті «Писанки» (т. 29, с. 32, 34), а у своїй праці «Людові вірування на Підгірʼї» (т. 54, с. 169 – 170; Франко І. Зібрання творів у п'ятдесяти томах. Київ: Наукова думка, 1976 – 1986; Франко І. Додаткові томи до Зібрання творів у п'ятдесяти томах. Київ: Наукова думка, 2008 – 2011) він зазначав: «Обливання… іде в світлий понеділок… Обливаються головно молоді люди – парубки і дівчата – сикавками, коновками, збанками. Часом парубки, зловивши котру веселу дівчину, кидають її в річку. Кого ліпше обіллють того дня, так, щоби аж капало з нього, той буде весь рік здоров і веселий. Заміжніх жінок не годиться обливати; така жінка, обіллята чужим чоловіком, має право вилаяти його, коли тимчасом дівка не повинна противитися, а коли лається, то з неї сміються і обливають ще дужче (така ж традиція існує й у моєму рідному селі Митків на Буковині, де Великодній понеділок називають вливаним, правда, в річку нікого не кидають, хоча із роками, на відміну від моїх дитинства, юності та молодості, це дійство стає менш яскравим – Г. М.)».
Тепер же, у наш час, Митрополит Київський і всієї України Епіфаній в Пасхальному посланні Предстоятеля ПЦУ преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім православним вірним України від 16 квітня 2025 року наголосив: «Нині все наповнилося світлом – небо і земля, і глибини підземні; нехай же святкує все творіння Христове Воскресіння» (перший тропар третьої пісні канону Пасхи), – знову в радості співає Церква, зустрічаючи Господа, Який вийшов із гробу, коли переміг зло і смерть…
І саме тому Христове воскресіння для нас – не якась подія, що давно минула, а тим більше – не символічна розповідь про перемогу добра над злом. Віра у Христа воскреслого і життя у згоді з цією вірою – наріжний камінь нашого сповідання, бо завдяки воскресінню Спасителя смерть подолана, зло вже не має над людиною абсолютної влади і пекло зазнало поразки…
Бог не може бути переможеним – Він завжди перемагає. Він утверджує правду. Він дає справедливу відплату і за добре, і за зле, і ніхто не уникне Божого суду. Тому й ми, дорогі брати і сестри, хоча й відзначаємо знову Великдень в умовах війни, в умовах горя і страждань, смертей та руйнувань, принесених російським агресором на українську мирну землю, все одно сьогодні радіємо. Радіємо, знаючи, що Христос воскрес як переможець над злом, і тому Він допомагає всяке зло подолати й перемогти…
Святкуючи Христове Воскресіння, ми сьогодні оновлюємо свою надію на перемогу правди й добра, отримуючи від Бога зміцнення для подальшої боротьби проти темряви й гріха як у самих собі, так і в навколишньому світі. І, ділячись великодньою радістю одні з одними, прославляючи Христа воскреслого та засвідчуючи свою особисту віру в Нього, ми як самі наповнюємося світлом, так і примножуємо світло навколо нас, відганяючи морок зла. Тому вітаймо наших ближніх і всіх зі Світлим Христовим Воскресінням!
Найперші особливі наші сердечні вітання, як і завжди у цей час війни, ми спрямовуємо до наших захисників, до українських воїнів. Завдяки вам ми і цей Великдень можемо святкувати у відносному спокої, звершуючи нині богослужіння рідною мовою, прославляючи Христа воскреслого у рідній Помісній Церкві. Нехай Господь допомагає вам у боротьбі та дає перемогу над ворогом!
Вітаємо волонтерів, медиків, вітаємо всіх наших друзів та союзників у всьому світі та всіх людей доброї волі, які, не зважаючи ні на що, продовжують діяльно сприяти перемозі правди й добра для України та світу, наполегливо наближаючи час справедливого, Богом благословенного миру.
У цей час свята ми не забуваємо у своїх молитвах про тих, хто відзначає цей Великдень в умовах російської окупації, у ворожій неволі та в полоні. Нехай Господь полегшить ваші труднощі й страждання, захистить вас від озлоблення людського і скоро визволить.
Наші сердечні вітання від Золотоверхого Києва, від собору Святої Софії, від української Києво-Печерської лаври нехай досягнуть усіх дітей України, де б вони зараз не жили. Попри всі зовнішні обставини часу нехай любов до Бога й до рідної України єднають усіх нас!..
Розділяючи радість свята зі всіма, хто нині вшановує Світле Воскресіння Христове, будемо утверджуватися в нашій вірі, зміцнюватися надією на Бога, свідчити про них ділами милосердя та жертовної любові!
І будемо знову й знову проголошувати велику новину про Божу перемогу: Христос воскрес! (виділено Г. М.)".
Воістину воскрес!
