Єдиний економічний простір: захІд і вИхід України з нього із 9-річним запізненням. Ч. 2

   Читайте початок статті. 

                                                                                     3

                                                             Алма-Атинська декларація

   Незалежні Держави Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Республіка Киргизстан, Республіка Молдова, Російська  Федерація  (РРФСР), Республіка  Таджикистан, Туркменістан, Республіка Узбекистан та Україна,

   прагнучи побудувати демократичні правові держави, відносини між якими розвиватимуться на основі взаємного визнання і поваги до державного суверенітету і суверенної рівності, невід'ємного права на самовизначення, принципів рівноправності і невтручання у внутрішні справи, відмови від застосування сили і погрози силою, економічних і будь-яких інших заходів тиску, мирного врегулювання спорів, поваги до прав і свобод людини, включаючи права національних меншин, сумлінного виконання зобов'язань та інших загальновизнаних принципів і норм міжнародного права;

   визнаючи і шануючи територіальну цілісність одна одної і непорушність існуючих кордонів;

   вважаючи, що зміцнення дружніх відносин, добросусідства і взаємовигідного співробітництва, що мають глибокі історичні корені, відповідає докорінним інтересам народів і служитиме справі миру і безпеки;

   усвідомлюючи свою відповідальність за збереження громадянського миру і міжнаціонального порозуміння;

   будучи прихильними до цілей і принципів Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав (детальну характеристику цій Угоді я надав у параграфі 1 та параграфі 2, де вказані мої примітки до Застережень Верховної Ради України до Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав, підписаної від імені України 8 грудня 1991 року в Мінську, продемонструвавши, які антиукраїнські речі на користь РоССіі в ній закладені – виділення й примітка Г. М.),

   заявляють про нижченаведене:

   взаємодія учасників Співдружності буде здійснюватися на принципі рівноправності через координуючі інститути, які формуються на паритетній основі та діють у порядку, що визначається угодами між учасницями Співдружності, яка не є ні державою, ні наддержавним утворенням.

   З метою забезпечення міжнародної стратегічної стабільності і безпеки буде збережено об'єднане командування військово-стратегічними силами і єдиний контроль над ядерною

зброєю; сторони поважатимуть прагнення одна одної до досягнення статусу без'ядерної та (або) нейтральної держави.

   Співдружність Незалежних Держав відкрита за згодою всіх її учасників для приєднання до неї держав – членів колишнього Союзу РСР, а також інших держав, що поділяють цілі і принципи Співдружності.

   Підтверджується прихильність до співробітництва у  формуванні і розвитку спільного економічного простору (під цим документом, як і під Угодою про створення Співдружності Незалежних Держав від 8 грудня 1991 року, стаття 7 котрої говорить про формування й розвиток спільного економічного простору – цього передвісника ЄЕП як нового ярма для України, також стоїть підпис Леоніда Кравчука – виділення і примітка Г. М.)…

   З утворенням Співдружності Незалежних Держав Союз Радянських Соціалістичних Республік припиняє своє існування.

   Держави-учасниці Співдружності гарантують відповідно до своїх конституційних процедур виконання міжнародних зобов'язань, що випливають із договорів і угод колишнього Союзу РСР.

   Держави-учасниці Співдружності зобов'язуються неухильно дотримуватись принципів цієї Декларації (як РоССія їх «дотримується», добре видно й зрозуміло абсолютній більшості країн світу на прикладі України – виділення та примітка Г. М.).

   Алма-Ата, 21 грудня 1991 року.

                                                                                     4

                          Договор о создании Экономического союза от 24 сентября 1993 года

   Государства – участники настоящего Договора, именуемые в дальнейшем Договаривающиеся Стороны,

   основываясь на исторической общности своих народов (що це за видумана общность? – виділення й примітка Г. М.) и сознавая важность расширения и углубления всесторонних и взаимовыгодных экономических отношений,

   уважая суверенитет каждого государства и подтверждая свою приверженность целям и принципам учредительных документов о создании Содружества Независимых Государств (параграфи 1 і 2 розкривають промосковську сутність СНГ – виділення та примітка Г. М.),

   стремясь обеспечить благоприятные условия для динамичного и гармоничного развития экономик и проведения экономических реформ в интересах повышения жизненного уровня населения своих государств,

   сознавая объективную необходимость формирования и развития общего экономического пространства (необхідність формування цього пространства – передвісника ЄЕП – була потрібна тільки РоССіі для закріплення свого домінування вже у СНГ – виділення й примітка Г. М.), основанного на свободном перемещении товаров, услуг, рабочей силы и капиталов, а также упрочения прямых связей хозяйствующих субъектов Договаривающихся Сторон…,

   стремясь создать условия для органичного включения своих экономик в мировое хозяйство (для цього ніякого Економічєского союза не потрібно, оскільки дане питання відноситься виключно до компетенції влади кожної окремої держави, що здобула незалежність після розвалу СССР та позбулася диктату Москви, але якраз Москві отакий новий союз і був потрібен – виділення й примітка Г. М.),

   руководствуясь общепризнанными нормами международного права,

   договорились о создании Экономического союза.

                                             Глава I. Цели и принципы Экономического союза

                                                                            Статья 1

   Экономический союз создается на основе добровольности участия, уважения суверенитета, территориальной целостности, равенства прав, а также взаимной ответственности Договаривающихся Сторон за реализацию положений настоящего Договора.

   В своей деятельности Договаривающиеся Стороны в рамках Экономического союза руководствуются следующими международно-правовыми принципами:

   невмешательство в дела друг друга, уважение прав и свобод человека;

   мирное разрешение споров и неприменение любых видов экономического давления в отношениях друг с другом (Москва плювала на ці підписані нею ж самою правильні норми й постійно чинила економічний тиск на Україну через постачання енергоносіїв – газу і нафти, влаштовувала різноманітні торгові війни супроти України, обікрала Український народ на сотні мільярдів американських доларів, про що йдеться у моїй статті «Росіє, віддай вкрадені тобою українські гроші!», та зрештою 20 лютого 2014 року безпричинно поперла на Україну війною низької й середньої інтенсивності, котра 24 лютого 2022 року переросла уже в московитську неоколоніальну імперіалістичну війну високої інтенсивності – виділення і примітка Г. М.);

   ответственность за принятые обязательства;

   исключение любой дискриминации по национальному и иным признакам в отношении юридических и физических лиц Договаривающихся Сторон;

   проведение взаимных консультаций с целью координации позиций и принятия мер в случае осуществления экономической агрессии со стороны одного государства или нескольких государств, не участвующих в настоящем Договоре, в отношении любой из Договаривающихся Сторон.

                                                                            Статья 2

   Целями Экономического союза являются:…

   поэтапное создание общего экономического пространства (виділено Г. М.) на базе рыночных отношений;

   создание равных возможностей и гарантий для всех хозяйствующих субъектов;

   совместное осуществление экономических проектов, представляющих общий интерес…

                                                                            Статья 3

   Экономический союз предполагает:

   свободное перемещение товаров, услуг, капиталов и рабочей силы;

   согласованную денежно-кредитную, бюджетную, налоговую, ценовую, внешнеэкономическую, таможенную и валютную политику;

   гармонизированное хозяйственное законодательство Договаривающихся Сторон;

   наличие общей статистической базы (таким способом Москва повертала собі роль центру, яким вона була при СССР – виділення й примітка Г. М.).

                                                                           Статья 4

   Договаривающиеся Стороны согласились, что Экономический союз создается путем поэтапного углубления интеграции, координации действий в осуществлении экономических реформ через (виділено Г. М.):

   межгосударственную (многостороннюю) ассоциацию свободной торговли;

   таможенный союз (вже тоді РоССія запланувала його створити, котрий хай і пізніше та все ж таки став реальністю, як свідчить моя стаття «Туристична фірма „Таможєнний союз“ і брєд Брєдіхіна» – виділення й примітка Г. М.);

   общий рынок товаров, услуг, капиталов и рабочей силы;

   валютный (денежный) союз (поступове повернення до дещо видозміненого СССР під контролем Москви/РоССіі – виділення та примітка Г. М.).

   Для каждой формы интеграции предусматривается комплекс взаимосвязанных мероприятий, которые должны быть приняты и осуществлены в соответствии с отдельными соглашениями.

                                             Глава II. Торгово-экономические отношения

                                                                            Статья 5

   В соответствии со статьей 4 настоящего Договора в целях создания межгосударственной ассоциации свободной торговли Договаривающиеся Стороны согласились в своих взаимоотношениях на:…

   гармонизацию таможенного законодательства, механизмов тарифного и нетарифного регулирования (виділено Г. М.);

   упрощение таможенных процедур;

   унификацию форм таможенной документации для ведения таможенной статистики (виділено Г. М.)…

                                                                           Статья 6

   При создании таможенного союза Договаривающиеся Стороны наряду с полной отменой тарифного и нетарифного регулирования перемещения товаров, работ и услуг согласились на:

   установление общего таможенного тарифа в отношениях с государствами, не участвующими в настоящем Договоре (виділено Г. М.);

   координацию внешнеторговой политики в отношении государств, не участвующих в настоящем Договоре…

                            Глава IV. Денежно-кредитные, финансовые и валютные отношения

                                                                           Статья 14

   Договаривающиеся Стороны согласовывают политику в области денежно-кредитных, валютных и финансовых отношений.

                                                                           Статья 15

   На этапе функционирования межгосударственной ассоциации свободной торговли Договаривающиеся Стороны используют в своих валютно-кредитных и финансовых отношениях:

   мультивалютную систему, охватывающую национальные валюты, функционирующие в отдельных государствах;

   систему, основанную на рубле Российской Федерации (виділено Г. М.).

   На этапе формирования валютного союза обеспечивается переход во взаимных расчетах к моновалютной системе, основанной на общей (резервной) валюте, в основе которой лежат наиболее употребляемые и стабильные валюты Договаривающихся Сторон…

                                                                           Статья 17

   Государства, заключившие соглашение о практических мерах по созданию рублевой зоны нового типа или присоединившиеся к ним, регулируют меры по объединению денежных систем на основе двусторонних соглашений с Российской Стороной (виділено Г. М.)…

                                        Глава VII. Институты (органы) Экономического союза

                                                                           Статья 27

   Для обеспечения деятельности Экономического союза Договаривающиеся Стороны используют существующие и создают новые совместные исполнительные и координационные институты (виділено Г. М.).

   Решения Совета глав государств и Совета глав правительств по вопросам функционирования Экономического союза принимаются с общего согласия консенсусом. Любое государство может заявить о своей незаинтересованности в том или ином вопросе, что не должно рассматриваться в качестве препятствия для принятия решения (виділено Г. М.)…

                                                    Глава VIII. Заключительные положения

                                                                          Статья 29

   Членство в Экономическом союзе влечет принятие полного объема обязательств и приобретение всех прав, предусмотренных настоящим Договором, и не является препятствием в осуществлении экономических связей с государствами, не входящими в него, а также экономическими группировками и сообществами, если это не противоречит интересам Экономического союза (виділено Г. М.)…

                                                                          Статья 30

   Государству, выразившему готовность принять на себя только часть обязательств по настоящему Договору с согласия членов Экономического союза, может быть предоставлен статус ассоциированного члена. Условия присоединения государств к Экономическому союзу на правах ассоциированного члена определяют члены Экономического союза…

                                                                           Статья 32

   Оговорки к настоящему Договору не допускаются.

   В настоящий Договор могут быть внесены изменения и дополнения с общего согласия Договаривающихся Сторон (виділено Г. М.)…

   Государством-депозитарием настоящего Договора является Республика Беларусь.

   Совершено в городе Москве 24 сентября 1993 года в одном подлинном экземпляре на русском языке. Подлинный экземпляр хранится в Архиве Правительства Республики Беларусь, которое направит государствам, подписавшим настоящий Договор, его заверенную копию. 

                                                                   Заявление Украины                       

                                     в связи с Договором о создании Экономического союза

   Украина придает важное значение углублению всестороннего и взаимовыгодного экономического сотрудничества со всеми государствами – участниками Содружества Независимых Государств. Особо важным является развитие и установление новых рациональных хозяйственных связей между предприятиями, устранение искусственных препятствий на пути их прямого взаимодействия.

   Стремясь дальше развивать свои отношения на основе содержащихся в учредительных документах СНГ принципов уважения государственного суверенитета, равноправия, взаимной выгоды, отказа от применения силы, экономических или любых иных методов давления, а также других общепризнанных принципов и норм международного права, Украина принимала участие в подготовке Договора об Экономическом союзе (сообществе) и была инициатором Декларации об основах экономического сотрудничества государств–участников СНГ. Украинская делегация делала все возможное, чтобы внести свой конструктивный вклад в разработку такого документа, который должным образом отвечал бы и указанным требованиям, и нормам нашего законодательства (виділено Г. М.).

   Мы убеждены, что дальнейшее развитие и укрепление дружбы, добрососедства, равноправного взаимовыгодного экономического взаимодействия в рамках СНГ, не препятствующего нормальным связям с другими государствами и международными организациями, отвечает коренным национальным интересам наших народов. Украина с учетом нашего внутреннего законодательства заявляет о своем намерении сотрудничать с экономическим сообществом в качестве ассоциированного члена на основе отдельного соглашения в соответствии со статьей 30 Договора о создании Экономического союза (добре, що вистачило мужності зробити хоч цю заяву, але вона все одно не дезавуювала ні Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав від 8 грудня 1991 року, ні Алма-Атинську декларацію від 21 грудня 1991 року, підписаних Леонідом Кравчуком, у яких він дав згоду на формування нового ярма для України – спільного економічного простору СНГ – передвісника ЄЕП, в частині тих їхніх положень, де йдеться про спільний економічний простір СНГ  – виділення й примітка Г. М.).

   Президент Украины                                                                                                        Л.М. Кравчук

   «Содружество», Информационный вестник Совета глав государств и Совета глав правительств СНГ, № 4(12), 1993 г. 

   Далі буде...