Читайте початок статті   

                                                                                     9

   І ось на такому тлі з'являється законодавча ініціатива групи народних депутатів України в складі 15 членів парламентської фракції партії «ЄС» + 3 представників фракції партії «Голос» + 1 притомного члена Зе-«слуг народу" у вигляді проекту Постанови про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОЧЕС, урядів і парламентів держав світу про визнання російських приватних військових компаній терористичними організаціями № 3735 від 24.06.2020 (за 20 місяців до початку неспровокованої повномасштабної загарбницько-неоколоніальної війни РоССіі проти України, коли Москва ще намагалася маскувати свої справжні імперські наміри щодо всієї української території безпричинною війною низької й середньої інтенсивності, окупувавши тільки Крим та ОРДЛО, і одночасно допомагала терористичній заразі ширитись різними регіонами світу), котра, ініціатива, хоча й не була прямо пов'язана із викладеним вище матеріалом, але містила дуже правильну пропозицію, щоби "визнати Російську Федерацію державою – спонсором тероризму, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку" (виділено Г. М.). Й що ж далі сталося з цією законодавчою ініціативою? Та завдяки ідіотським парламентським Зе-«слугам народу", над якими головує Зе-«слуга народу" Руслан Стефанчук, про котрих ідеться в моїй статті "Парламентські Зе-ідіоти – так звані "слуги народу" навіть не читають те, що самі й публікують", її – проект Постанови № 3735 від 24.06.2020 аж 06.09.2022 – через 2 роки 2 місяці і 12 днів після внесення до Верховної Ради України – було включено до парламентського сесійного порядку денного після прийняття у той же день, 06.09.2022, проекту Постанови про порядок денний восьмої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання № 7740 від 06.09.2022 авторства все того ж Руслана Стефанчука голосами 260-и народних депутатів України, левову частку серед яких – 201 із 240 – склали Зе-«слуги народу", що стала Постановою Верховної Ради України "Про порядок денний восьмої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання" № 2557-IX від 6 вересня 2022 року. Але до схвалення проекту Постанови № 3735 від 24.06.2020 парламентом пройшло ще 5 місяців – вона була прийнята в цілому лише 06.02.2023 – через 2 роки 7 місяців та 15 днів від часу її подання до парламенту (моя аналітична праця "Про результати позачергових парламентських виборів – попередньо, або Україна – остров нєвєзєнія?" дає йому характеристику) і коли вже 1 рік без 18-и днів тривала російська антиукраїнська війна високої інтенсивності – голосами 336-и народних депутатів України (нагадую, що для прийняття рішення потрібно 226 голосів; Зе-«слуги народу" – 211 з 238, "ЄС" – 22 із 27, група "Платформа за життя та мир" – 16 з 25, "Батьківщина" – 16 із 24, "Голос" – 15 з 20, група "Відновлення України" – 16 із 19, група "Партія "За майбутнє" – 11з 18, група "Довіра" – 15 із 18, п/ф – 14 з 21) й стала Постановою Верховної Ради України "Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОЧЕС, урядів і парламентів іноземних держав про визнання російських приватних військових компаній терористичними організаціями" № 2904-IX від 6 лютого 2023 року, Звернення котрої містить пункт "визнати російську федерацію державою – спонсором тероризму, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради

                                                                  Рух опору капітуляції,

          "ЗМІ, публічна риторика та культура в контексті війни України за незалежність від Росії",

                                                                 Сергій Квіт, 10.04.2022. 

Безпеки ООН, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку" (мої роботи "Європа – у перехресті прицілу!", "Два чоботи – пара", "Меморандум — Резолюція — Постанова — Заява = ?", "Мюнхен 1938 – Мюнхен 2015", "Подякуймо Путіну…", "Чи шльондра, чи імпотент – все одно біда!", "Liberté, Égalité, Fraternité", "Незалежна Україна? Маячня!", "Крим… Аляска…", "Ave vita!", "Європа – у перехресті прицілу! Скріпальскоє продолжєніє…", "Скріпальскоє дєло і двоякість дій Заходу. Так – правильній позиції Президента України! Ні – непрофесіоналізму його владних соратників!" та "РоССія і роССійскіє войска в Придністров'ї, або "руССкій мір" у дії!" підтверджують сказане): от як Зе-«слуги народу" з російським тероризмом боролися – аби прийняти цю вкрай актуальну норму їм знадобилося аж 2 роки 7 місяців та 15 днів.

   А тепер знову повертаємося до безпосередньої тематики пп. 1 – 8…

                                                                                    10

   Й от урешті-решт аж Зе, котрий був обраний Президентом України на чергових виборах 21 квітня 2019 року та вступив на пост після "складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України" згідно статті 104 Конституції України 20 травня 2019 року, вніс до парламенту 13 серпня 2020 року проект Закону про вихід України з Протоколу про затвердження Положення про порядок організації і проведення спільних антитерористичних заходів на територіях держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав № 0064. Про цей Протокол сказано у п. 5, про його ж ратифікацію – в п. 6, а проект Закону № 0064 від 13.08.2020 передбачав скасування цієї ратифікації шляхом виходу із самого Протоколу, але вказаний проект, розгляд якого відбувся на парламентському пленарному засіданні тільки 01.02.2022, тобто через 17 місяців та 18 днів після внесення, не був схвалений Верховною Радою України (так Зе-«слуги народу", маючи більшість у парламенті, "протистояли" російському тероризму, котрий на той час уже 8 років без 19-и днів тероризував Україну, починаючи з 20.02.2014), оскільки за нього проголосували лише 223 народних депутати України (Зе-«слуги народу" – 157 із 241: саме вони й провалили прийняття внесеного їхнім же ж вождем Зе законопроекту, група "Опозиційна платформа – За життя" – 0 з 44, "ЄС" – 18 із 27, "Батьківщина" – 12 з 25, група "Партія "За майбутнє" – 2 із 21, група "Довіра" – 6 з 20, "Голос" – 16 із 20, п/ф – 12 з 25; мій допис "Така "законотворчість" Зе-парламенту й Зе Україні не потрібна!" говорить сам за себе), хоча над Україною вже висіла загроза російського тероризму у вигляді повномасштабної війни, як демонструє моє дослідження "Маразм української влади продовжується, а РоССія на цьому тлі готується до широкомасштабної війни проти України!", котра почалася 24.02.2022, про що розказують мої аналітичні матеріали "РоССія, Путін і "руССкій мір", ПНХ та здохніть уже нарешті!" й "Миротворець" РоSSія  повинна зникнути з карти світу, або РоSSійскій Райх має бути зруйнований! Смерть роSSійскім/руССкім агрєSSорам-окупантам!", – всього через 23 дні після неприйняття проекту Закону № 0064: от як Зе-«слуги народу" з російським тероризмом боролися.

                                                                                    11

   Та того ж таки 13 серпня 2020 року Зе подав до Верховної Ради України і проект Закону про вихід України з Рішень про створення та діяльність Антитерористичного центру держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав № 0065, котрий стосувався документів, що були вказані в пп. 1, 2, 4, 7 і 8 (про документ із п. 3 на Офіційному вебпорталі парламенту України "Рада. Верховна Рада України" у розділі "Законодавство України" зазначено, що він утратив чинність 01.01.2003, та посилання, на підставі чого це сталося, відсутнє), й голосування за нього відбулося ще пізніше, ніж за неприйнятий проект Закону № 0064 від 13.08.2020 (п. 10), хоча вони були внесені до парламенту одночасно – 13.08.2020, а саме – аж 16.02.2022, себто через 18 місяців після подання, але він, на відміну від законопроекту № 0064, принаймні був схвалений Верховною Радою України (його підтримали 309 народних депутатів України: Зе-«слуги народу" – 218 із 241, група "Опозиційна платформа – За життя" – 0 з 44, "ЄС" – 24 із 27, "Батьківщина" – 16 з 25, група "Партія "За майбутнє" – 10 із 21, група "Довіра" – 13 з 20, "Голос" – 17 із 20, п/ф – 11 з 25) хай і на фоні того сумного факту, що російський тероризм тоді вже 8 років без 4-х днів тероризував Україну, та після цього рішення парламенту, підпису Зе 29 квітня 2022 року (й це – попри те, що підписання Головою Верховної Ради України та направлення на підпис ПреЗеденту України відбулося ще 22 лютого 2022 року, а свій підпис відповідно до статті 94 Конституції України Зе мав поставити "протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону", але ПреЗедент України, як бачимо, витворяє із нею те, що вказано в моїй роботі "Гарант додержання Конституції України гарантує її недодержання, або Зе с…ре на Конституцію України!", бо "105 днів від початку російського широкомасштабного збройного вторгнення до України Зе ще хотів подивитися в очі Путіну, але той так і не оцінив його старання й "душі прєкрасниє пориви"*!", на чому наголошує дане моє дослідження) і оприлюднення став Законом України "Про вихід України з Рішень про створення та діяльність Антитерористичного центру держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав" № 2061-IX від 16 лютого 2022 року: "Верховна Рада України постановляє:

   1. Вийти з Рішення про створення Антитерористичного центру держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав, підписаного 21 червня 2000 року в м. Москві (п. 1 – Г. М.), та Рішення про Антитерористичний центр держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав, підписаного 1 грудня 2000 року в м. Мінську (п. 2 – Г. М.), ратифікованих Верховною Радою України 4 жовтня 2001 року (п. 4 – Г. М.)

   2. Вийти з Рішення про внесення змін і доповнень до Положення про Антитерористичний центр держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав, підписаного 28 листопада 2006 року у м. Мінську (п. 7 – Г. М.), ратифікованого Верховною Радою України 6 березня 2008 року (п. 8 – Г. М.)

   3. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування".

                                                                                    12

   Я ж усе чекав та чекав, коли ідіотські парламентські Зе-«слуги народу" на чолі із "героєм" моєї статті "Ідіот Зе зневажив усіх людей, що стали до оборони України від агрєSSіі РоССіі в 2014 – 2022 роках!" ГІУ Зе разом із очолюваними тим же ГІУ Зе президентськими Зе-«слугами народу", котрі постали в усій своїй красі на сторінках моєї публікації "Президентські Зе-ідіоти – ті ж так звані "слуги народу", що й парламентські, поступають так само, як і вони, але…", спам'ятаються та знову повернуться до розгляду питання п. 10, й таки дочекався – це сталося після провалу першого голосування 01.02.2022 через 13 місяців та 16 днів 17 березня 2023 року, коли Зе, будучи Президентом України вже 4 роки без 2 місяців, вніс до Верховної Ради України проект Закону про вихід України з Протоколу про затвердження Положення про порядок організації і проведення спільних антитерористичних заходів на територіях держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав № 0194, який був прийнятий 10.04.2023 (за нього проголосували 293 народних депутати України: Зе-«слуги народу" – 200 із 237, "ЄС" – 19 з 27, "Батьківщина" – 10 із 24, група "Платформа за життя та мир" – 8 з 22, "Голос" – 10 із 20, група "Партія "За майбутнє" – 9 з 18, група "Довіра" – 15 із 18, група "Відновлення України – 12 з 18, п/ф – 10 із 21), коли російський тероризм на той час уже 9 років 1 місяць та 18 днів тероризував Україну, включаючи й 1 рік 1 місяць і 14 днів повномасштабної війни, й після цього рішення парламенту, підписання Зе 28.04.2023 та оприлюднення став Законом України "Про вихід України з Протоколу про затвердження Положення про порядок організації і проведення спільних антитерористичних заходів на територіях держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав" № 3032-IX від 10 квітня 2023 року: "Верховна Рада України постановляє:

   1. Вийти з Протоколу про затвердження Положення про порядок організації і проведення спільних антитерористичних заходів на територіях держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав, вчиненого 7 жовтня 2002 року в м. Кишиневі (п. 5 – Г. М.) та ратифікованого з застереженнями Законом України від 7 квітня 2004 року № 1669-IV (п. 6 – Г. М.)

   2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування".

   От як Зе-«слуги народу" з російським тероризмом боролися.