Будемо в цьому розбиратися…
1
«Супутник EOS SAT-1… побудований українсько-південноафриканською компанією-виробником космічної оптики Dragonfly Aerospace й оснащений двома високоточними камерами DragonEye. Двигун супутника розробила українська компанія SETS (Space Electric Thruster Systems), а Flight Control Propulsion забезпечила 3D-друк деталей і виготовлення елементів корпусу. EOSDA, як глобальний провайдер супутникової аналітики, отримуватиме знімки з цього супутника для подальшої обробки та забезпечення своїх клієнтів якісними даними для прийняття обґрунтованих рішень в аграрному секторі. Усі перелічені компанії входять у групу проєктів Noosphere Макса Полякова…
EOS SAT-1 – це супутник оптичного й інфрачервоного діапазону для спостереження за земною поверхнею. Маса апарата становить 178 кг (виділено Г. М.), енергією його забезпечують сонячні батареї. Він перебуватиме на сонячно-синхронній орбіті, завдяки чому весь час зможе оглядати освітлену поверхню Землі. Головним інструментом на борту супутника стане пара камер DragonEye. Разом вони забезпечують роздільну здатність 1,4 м. Кожна з них має 11 каналів передачі даних. Три з них передають інформацію у видимому діапазоні, два – у ближньому інфрачервоному, три – на межі цих двох діапазонів, і ще три є спеціальними.
Метою запуску EOS SAT-1 є створення першої у світі супутникової системи моніторингу, спеціально призначеної для сільського господарства. Раніше з цією метою використовувалися дані звичайних супутників дистанційного зондування – таких, як Sentinel. EOS Data Analytics (EOSDA – Г. М.) та інші компанії отримували з них геопросторову інформацію.
„Цей запуск створює нові можливості супутників і змінює правила гри в агробізнесі. EOSDA тепер працюватиме з власними наборами даних, щоб надавати ще глибшу та точнішу інформацію своїм клієнтам і партнерам“, – заявив генеральний директор EOS Data Analytics Артем Анісімов.
Нова система дозволить оцінювати стан полів кожні 5 – 7 днів і складати прогнози на майбутній врожай. Крім того, EOS Data Analytics отримає можливість моніторити стан лісів», – таку інформацію надала публікація «Перший український приватний супутник EOS SAT-1 летить у космос», оприлюднена 2 січня 2023 року інтернет-ресурсом "The Universe. Space. Tech".
2
Міністерство освіти і науки (МОН) України, неприваблива історія очільника котрого Сергія Шкарлета добре відома українському суспільству через запідозрення його у плагіаті (моє дослідження «Як цей клієнт на самокаті виявився прем'єром…»? Або від Гончарука – до Шмигаля і, вкупі з брехнею та брехунами, до…" розповідає більше цікавого про Зе-уряди, куди входить і Міністр Шкарлет), 2 січня 2023 року на своєму вебсайті опублікувало повідомлення "Створений українськими вченими наносупутник PolyITAN-HP-30 запустять на орбіту Землі", де сказано наступне: "…український наносупутник PolyITAN-HP-30… створений до 30-річчя Незалежності України (ця річниця сповнилася ще 24 серпня 2021 року – виділення та примітка Г. М.).
…PolyITAN-HP-30 створили науковці Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" виключно за бюджетні кошти, що надавались Міністерством освіти і науки України в межах реалізації відповідних проєктів-переможців конкурсів наукових досліджень і розробок та договору базового фінансування.
Доправлення наносупутника PolyITAN-HP-30 у Сполучені Штати Америки для виведення його на орбіту Землі стало можливим завдяки спонсорській допомозі компанії "Боїнг Україна", підтримці Технічного університету Делфт (Нідерланди), спінофф-компанія якого взяла на себе фінансування та технічне забезпечення виведення космічного апарату в космос (виділено Г. М.), Державному космічному агентству України, яке сприяло вирішенню питань логістики та експорту.
Після виведення на заплановану орбіту наносупутник забезпечить реалізацію наукового експерименту з дослідження ефективності функціонування теплових труб (heat pipes) різних конструкцій як основного елемента систем термостабілізації космічних апаратів".
3
Про PolyITAN-HP-30 йдеться також і в статті "SpaceX виведе на орбіту український наносупутник PolyITAN-HP-30: трансляція польоту", розміщеній 3 січня 2023 року на інтернет-сторінці 24 каналу: "…апарат створили… під керівництвом Бориса Рассамакіна… Детальніше про український супутник розповів студент кафедри космічної інженерії Київського політехнічного інституту Боровик Богдан: PolyITAN-HP-30 – це невеликий супутник типу кубсат формату 2U. Його розміри – 20х10х10 сантиметрів (виділено Г. М.). Апарат сконструйований таким чином, що частиною його системи терморегулювання є експериментальна теплова труба (людство запускає різні апарати в космос із 1957 року і їм – цим апаратам – завжди були потрібні системи термостабілізації, себто до цього часу за 65 років космічних польотів усі необхідні експерименти напевно мали би бути проведені, їхні результати опрацьовані й системи терморегуляції сконструйовані – Г. М.). Попри його незначні розміри він обладнаний усім необхідним для отримання електроенергії, підтримки зв'язку з КПІ, керування орієнтацією і виконання свого наукового експерименту.
Система терморегулювання необхідна кожному космічному апарату для відведення надмірного тепла від його електричних компонентів. Це запобігає перегріванню та виводу апарату з ладу.
Особливість охолодження апаратів у космосі в тому, що вони перебувають у повному вакуумі і не можуть віддавати тепло в повітря, тож їм необхідні добре спроєктовані системи терморегуляції. Вони відводять тепло, а воно вже потім повільно випромінюється. Системи терморегуляції таких апаратів містять теплові труби, якими рухається теплоносій у системі. В його ролі виступає спеціальна рідина чи газ, що випаровується у зоні нагріву, поглинаючи тепло, а потім конденсується в зоні охолодження, віддаючи тепло радіаторам".
4
Так само 3 січня 2023 року інтернет-видання "LIGA.net" оприлюднило інформацію "SpaceX вивела на орбіту українські супутники – пряма трансляція": "Наносупутник PolyITAN-HP-30… вивела на орбіту ракета Falcon 9 компанії SpaceX (Ілона Маска – Г. М.) у межах місії "Transporter 6" зі станції космічних сил на мисі Канаверал у Флориді. SpaceX також запустила український комерційний супутник EOS SAT-1 (виділено Г. М.). Це перший супутник власного сузір'я, яке створює EOSDA (глобальний постачальник аналітики супутникових зображень на основі штучного інтелекту), заснована Максом Поляковим…
EOS SAT-1 призначений для щоденного дослідження 1 мільйона квадратних кілометрів за допомогою 11 смуг світла. Очікується, що це дозволить фермерам краще налаштувати догляд за культурами, зменшити викиди вуглецю, споживання енергії та води…".
5
І того ж таки 3 січня 2023 року журнал "Forbes Україна" на своїй вебсторінці опублікував допис "Ракета Ілона Маска несе на орбіту два українських супутники. Мультимільйонера з України Полякова та науковців із КПІ. Навіщо вони": "Уродженець Запоріжжя Поляков увійшов до рейтингу 20 найбагатших українців 2022 року за версією "Forbes Україна". Зі статками в $ 800 млн він обійшов старожилів рейтингу – Петра Порошенка, Юрія Косюка, Андрія Веревського, Олександра Ярославського… Макс Поляков побудував бізнес-імперію з близько 20 IT-компаній. До його сфери інтересів у різний час входили онлайн-дейтинг, мобільні ігри, сервіси торгівлі рекламним трафіком, фінансові сервіси, софт для азартних інтернет-ігор, космічний бізнес. На початку 2019-го Поляков продав один із найбільших активів групи – розробника онлайн-казино Murka. Покупець – американська інвестгрупа Blackstone…
EOSDA – заснована у 2015-му компанія Полякова, що займається аналітикою супутникових зображень для бізнесу. Має офіси в Україні та США. Вона стала першою компанією в портфелі космічних проєктів Полякова… Фінансові результати бізнесу не розголошуються, але маржинальність у EOSDA може перевищувати 50%, казав Forbes СЕО Noosphere Ventures Артем Анісімов.
Засновник Noosphere Поляков вклав у свій найамбітніший космічний бізнес Firefly Aerospace понад $ 210 млн, викупивши її активи після банкрутства у 2017-му. Проте фактично втратив його у середині лютого 2022-го, коли був змушений віддати усі свої 58% акцій співзасновнику та СЕО компанії Тому Маркьюзіку за $ 1. На такий крок Поляков, на той момент громадянин України та Великої Британії, пішов після вимог Комітету з іноземних інвестицій США. Американська влада вважала, що присутність українського бізнесмена в списку акціонерів є загрозою для національної безпеки (чуєте, українці, один (!) акціонер – представник України – стратегічного партнера Сполучених Штатів – став загрозою національній безпеці США, а в Україні продовжують діяти тисячі фірм, які контролюються прєдпрініматєлямі РоССіі, котра пішла неспровокованою війною на Україну, і Зе-влада нічого не робить для "українізації" цих фірм, доказом чому служить оприлюднений інтернет-виданням "Главком" 30 листопада 2022 року допис "Розслідувачі розповіли, скільки компаній в Україні досі пов'язані з Росією", де вказано, що "…близько 21 тис. українських компаній мають зв'язок із бізнесом у Російській Федерації. Значна частина цих компаній вигравала державні тендери у той час, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну… Керівниця соціального напрямку PR-департаменту "YouControl" Вероніка Бойко пояснила, що пов'язаних з РФ компаній набагато більше, ніж здається, зокрема тому, що пов'язаність із Росією може ховатися у юридичних особливостях компаній. "Трапляються випадки, коли сама назва компанії натякає на "ворожий слід… Інший варіант, коли бенефіціар (отримувач прибутку від переданої в користування іншим особам своєї власності – Г. М.) – компанія, розташована і зареєстрована на території Росії. Під час дослідження траплялися компанії, які є частиною великого холдингу, що досі не вийшов з російського ринку і має представництво у РФ, тобто продовжує надавати послуги росіянам. Під час дослідження ми знайшли випадки, коли юридичні особи мають дочірню компанію в країні-агресорі. Саме таких компаній на сьогодні – понад 17 тис. Крім того, понад 3,6 тис. українських компаній підтримують російську агресію в Україні. Йдеться зокрема про білоруські та іранські компанії", – пояснила Вероніка Бойко. Дослідження також показало, що частина перерахованих компаній з "російським слідом" досі не перебуває під санкціями і, відповідно, не має ніяких обмежень у наданні послуг та отриманні прибутків в Україні. "Мусимо визнати, що ці компанії навіть беруть участь у державних тендерах. Станом на період з березня по липень понад 191 українська компанія, яка має зв'язки з РФ або Білоруссю, виграла тендерів на 985 млн грн", – сказала керівниця департаменту", не кажучи вже проте, що Україна продовжує торгувати з Московією, як свідчить моє дослідження "Не пройшло й 8 років війни України з РоССієй…" – виділення та примітка Г. М.). Частка Полякова в Firefly, за оцінками Forbes, могла коштувати близько $ 500 млн".
6
Інтернет-сайт Громадського радіо 4 січня 2023 року розмістив замітку "Чим унікальний український наносупутник, який запускала на орбіту SpaсeX?": "Гість – інженер із забезпечення теплового режиму лабораторії теплових труб і наносупутникових технологій НУ "КПІ ім.І.Сікорського" Костянтин Половинкін…: наносупутники – це космічні апарати дуже компактного формату. Це модульна конструкція, де кожен модуль – це куб з гранями 100 мм. PolyITAN-HP-30 – це двоюнітовий наносупутник з двома такими модулями (виділено Г. М.).
Жодна дослідна група, компанія не може ризикувати повномасштабними космічними апаратами, це дуже дорого, всі системи повинні бути відпрацьовані в реальних умовах. А вартість наносупутників порівняно з великими космічними апаратами досить незначна і становить 60 – 80 тисяч доларів… А розробка цих наносупутників також достатньо швидка, становить до 1-го року. Запуск в них уніфікований. Тому це оптимальний варіант, як для відпрацювання існуючих систем, так і для проведення нових досліджень.
PolyITAN-HP-30… був запущений компанією SpaceX у стартовому модулі Falcon-9. Як відомо, запуск був декілька разів перенесений, що пов'язано саме з умовами старту, а не розробкою. А весь цей час наносупутник вже перебував в стартовому модулі, був інтегрований і чекав дати (згідно параграфа 2 від завершення його виготовлення до запуску пройшло майже півтора року – Г. М.).
Після запуску наносупутник відділяється самостійно від стартового модуля, виходить на орбіту, далі відкриває радіоантени, сонячні панелі, ми ловимо сигнал уже тут у КПІ та можемо сприймати телеметрію з орбіти. Наша лабораторія в КПІ має певні технології, які випереджають аналоги. Ми використовуємо теплову трубу не гладкого профілю, а з аксіальними канавками (це певні канавки у середині труби), що забезпечує більшу ефективність саме в умовах мікрогравітації. І більшу ефективність самої теплової труби протягом часу".
7
Й після цього, здавалося б, можна пишатися: Україна – космічна держава. Так, Україна – космічна держава, але… була… На жаль, була, бо всі її значні космічні досягнення – на даний час вже у минулому! Україна – це одна з найпотужніших ракетно-космічних галузей в світі, але… була… На жаль, була, оскільки потужність цієї галузі – на даний час теж уже в минулому! Доказом того, що була, служить навіть параграф 2, де засвідчено, що без іноземних спонсорів українська сторона б не справилася і це в ситуації всього-на-всього лише із маленьким наносупутником… Маю надію, що не назавжди, принаймні приватний бізнес того ж Макса Полякова та його супутник EOS SAT-1 на це надихає, на відміну від профільних українських державних структур… А частково, якою Україна була у цій сфері, можна дізнатися із моєї фоторозповіді "Космонавтика, ракетна техніка вражає!" і далі будемо виясняти, чому була…
Далі буде...
