Днями я отримав чудовий подарунок – книгу-збірку поезій хоку знаного хорватського поета-авангардиста Синиши Матасовича (Siniša Matasović) (*) із дещо бурлесковою назвою "Noću za šankom" (Late night at the bar або ж «Вночі за шинквасом»). Її було видано у Загребі в 2020 р.
Ця книга є цікавою як за змістом (власне поетичним доробком Синиши Матасовича), так і за формою. Щодо змісту, в книзі вміщено різнопланові хоку поета. Тут є й глибокі філософські вірші в стилі класичних хоку Басьо та інших грандів, й ностальгійно-осінні замальовки, і метка політична сатира, зрозуміла представникам різних національностей, і народно-жартівливо-сороміцькі мотиви, що первісно з'явилися в японському хоку в XIX ст., а в реаліях XXI ст. можуть викликати напад у цнотливих випускниць інститутів шляхетних панянок.
Щодо форми, тут теж є свої родзинки:
- На обкладинці, де зображено веремію бокалів із пивом, міститься закодоване математично-хокуїстське послання-символ.
- Хоку поета подано не лише в оригіналі хорватською мовою, а й у паралельних перекладах англійською та українською мовами.
- Переклад віршів українською мовою здійснив Юрко Позаяк – фундатор жанру укрохоку (свого часу його цикл із 17 алко-хоку започаткував цей жанр).
Вірші Синиши Матасовича зачарували мене – як в оригіналі хорватською мовою, так і у блискучому україномовному перекладі Юрка Позаяка (нижче наведено декілька прикладів хоку, що особливо припали мені до душі, в україномовному звучанні).
***
Ось філософський роздум:
Вишні в цвіту
Я ж самотності прагну
Не питай про причину
***
А ось нотки осінньої бентеги й ностальгії:
Присмерк осінній
Вулиці тонуть в тумані
Й поширюють тишу
***
А тут звучать громовиці політичної сатири – у персонажах і явищах дуже легко відчути реалії як Хорватії, так й України. І тому ці вірші беззастережно знаходять відгук у читачів як на Балканах, так і на українських просторах.
Ось щось про «носіїв демократії»:
Новий депутат
У парламентськім кріслі
Хропе безтурботно
І тут одразу постає яскравий оберемок відповідних персонажів посеред наших парламентарів різних скликань, а також згадується влучний гумор найдотепнішого з наших спікерів Верховної Ради Івана Плюща.
А ось наче про нинішню політичну добу:
Глибоко в ср*ку
Провалилася наша держава
Піднімемо ж чаші
Синиша написав це про політичні реалії сучасної йому Хорватії. Однак як же доречно це і для наших поточних реалій! Десь тут вже ввижаються зухвалий двобій Колі Котлети із Гео Леросом у сесійній залі Верховної Ради, свавілля й некомпетентність персонажів із пулу «ЗЕленої плісняви» та інші факти нашого сучасного сьогодення.
***
А ось наче б то несвідомий та водночас потужний віртуальний діалог із незабутнім Мікою Античем та його «Безсмертною піснею», а також із шляхетним індіанцем-чероки Джеймсом Мейсом:
Ну що є людина
Вогник лампадки в вікні
Через день після смерті
***
Така легкість опанування текстів Синиши Матасовича україномовним читачем стала можливою завдяки блискучому перекладу Юрка Позаяка. Він, як справжній майстер, зміг перекласти хоку не просто з мови іншою мовою, а, як то кажуть, «з культри до культури». І в цьому він продовжує гідну справу наших найкращих перекладачів минулого – Агатангела Кримського, Миколи Лукаша, Мойсея Фішбейна та бакалавра природничих наук Жана Бабича, що зміг повторно відкрити світ української літератури франкомовним читачам (**)
В цьому є також певний символізм – той, хто свого часу започаткував автентичний жанр укрохоку, вводить до нашого культурного простору гарні хоку-доробки одного із талановитих сучасних хорватських поетів.
Юрко Позаяк жартома зауважує, що найкращими та найцікавішими для перекладу є доробки поетів, що за професійним фахом є математиками чи лікарями. Саме тому свого часу він дебютував на перекладацькій ниві, створивши україномовнні переклади поезій професійних математиків, а саме:
- Експериментальної книжки французького поета й математика Ремона Кено «Сто тисяч мільярдів поезій».
- Поеми абсурду «Полювання на Снарка» англійського математика й поета Льюїса Керрола (справжнє ім'я Чарльз Ла́твідж (Лю́твідж) До́джсон), яка, через відсутність перекладів, залишалася для українського читача до того майже невідомою, хоч є не менш значною і знаменитою за «Алісу в Країні Чудес».
Синиша Матасович, хоч і не є ані математиком, ані лікарем, також створює талановиту поезію, яку не мешн талановито вводить до нашого культурного простору Юрко Позаяк – один із наших Майстрів Мостів.
Принципи та етику Майстрів Мостів (****) Юрко Позаяк сповідує як у своїй професійній дипломатичній роботі, так і у літературно-перекладацькій творчості. На нього очікують нові дипломатичні місії та нові творчі вершини. А разом із ним будемо працювати й ми.
Зауваження:
(*) Більш докладну інформацію про Синишу Матасовича можна переглянути за посиланням (хорватською мовою).
(**) Про Жана Бабича можна докладніше дізнатися з мого нарису Відкриваючи Україну франкомовному світу
(***) Докладніше про поетичний та перекладацький доробок Юрка Позаяка я згадую в своєму нарисі «Шедеври» Юрка Позаяка, або коли проскаче ЗЕлений дофін?
(****) Мої розглаголи про Майстрів Мостів див. у https://www.facebook.com/gvyshnya/posts/10222812827660781
10-15.09.2021
