…. Він був Морпіхом – за освітою, попереднім бойовим досвідом та духом. Широкомасштабне вторгнення орків до України в лютому 2022 р. стало відправною точкою його п'ятої війни. Його діти вже стали дорослими та обрали батькову професію (військових різних профілів), підростали його онуки, і він не мав сумнівів, що знову стане до лав війська.

… Ми познайомилися з Морпіхом після закінчення його четвертої війни. Тоді він щойно повернувся до Києва після фронтових зіткнень з рашистами на Донбасі в 2014-2015 рр. (а цьому передувала його активна звитяжність під час подій Революції гідності). Він, професійний «спец» у минулих воєнних кампаніях, в той час також став на захист нашої свободи.

Наша випадкова зустріч згодом переросла в дружбу.

Повернувшись до Києва, Морпіх став військовим волонтером і регулярно робив рейди на Схід, доставляючи усе необхідне своїм підопічним військовим підрозділам. А я регулярно жертвував кошти на його шляхетні місії.

Ми намагалися бодай раз на місяць зустрічатися десь у затишку однієї з кав'ярень на Київському Подолі, аби поспілкуватися.

… Початок його п'ятої війни заскочив Морпіха в Києві. Він одразу записався до лав Київської тероборони , куди просто посунув разом зі своїми бойовими побратимами та професійною амуніцією в стилі космодесантників із популярних фантастичних оповідань.

У перші дні вторгнення, наприкінці лютого – початку березня 2022 р., Київ все ще не мав достатньої кількості оборонних фортифікаційних споруд на підступах, і тому ставалися поодинокі прориви невеликих підрозділів ворога до міста.

Думаю, кожен киянин пам'ятає епічне вторгнення ворожого танка та БТРа 25 лютого 2022 р. — на Оболонь, де танк розчавив легкову автівку містянина-пенсіонера (що дивом залишився тоді живим). Всі також пам'ятають епічну розв'язку тієї історії – танк зупинили й розстріляли бійці Тероборони, а БТР в розгубленості зупинився десь поблизу станції метро «Героів Дніпра», звідти висунув один із членів екіпажу, аби розпитати дорогу «у центр» в перехожих. А перехожими виявились два звичайні міські гопники. Зрозумівши, що то вороги, хлопці просто голими руками повитягали екіпаж з люку їхньої машини, а потім неквапно відмудохали їх шматками різаного асфальту, що вони підібрали десь поруч. Так і віддали їх згодом представникам ЗСУ та Національної поліції.

Однак мало хто знає, що в той же самий час подвір'ями багатоповерхових масивів Оболоні розповзлися більш треновані вороги-диверсанти. Вони хотіли якимось чином «просочитися» до центру міста і заподіяти там якоїсь шкоди. Тих диверсантів відстрілювали, немов під час сафарі, ветерани-«специ", що опинилися в Київській Теробороні. Можливо, колись Морпіх згадає про цей епізод більш детально.

… Після перемоги над орками у битві за Київ Морпіх перебував на Сході та Півдні, де виконував різні важкі місії (про це теж згодом можна буде написати). І нині він передає досвід молодим та водночас продовжує нести свій тягар.

А я став його волонтером. Намагаюся роздобути йому та його хлопцям потрібну амуніцію.

… Ми інколи зустрічаємося з Морпіхом на Подолі в ті рідкісні моменти, коли обоє водночас опиняємося в Києві. Сподіваюсь, що одного дня ми таки вип'ємо по філіжанці смачної й запашної кави за нашу перемогу в його п'ятій війні.

 

Зауваження: Фото-ілюстрації для цієї публікації було запозичено з https://www.5.ua/suspilstvo/chorni-berety-elitnyi-pidrozdil-vms-zsu-dolaie-smuhu-pereshkod-foto-124336.html ; вони додаються лише для пожвавлення матеріалу

 

07-09.08.2022