Не можна обігнати час,

перескочити через дати і заборони,
не можна перетворитись на вагонне колесо.
Але можна зберігати в собі людину.
Яка більше любить, ніж ненавидить.
Щоб все пережити.

Богдан Мациняк-Волошин

Страхи, фобії, негативні емоції – все це ласо підживлюють сучасні медіа, заробляючи на тих, хто це все лайно споживає. На тлі загального занепаду рівня освіченості емоції й інстинкти долають зародки раціонального мислення в посполитих, і це є ідеальним «поживним бульйоном», в якому розвиваються не тільки вірусні пандемії, але й отруйні бацили інфодемії.

Пандемія коронавірусу стала яскравою демонстрацією того, як легко розпалити інфодемію за таких умов.

Поглянемо на це із даними в руках. Не як оратори-гуманітарії, а з позиції соціологів, математиків та Data Scientists – так би мовити, «вдаримо відкритими даними по дебілізму».

Паніка в короні: медійний вплив

Паніка охопила західний світ 8 березня 2020 р. – ми можемо помітити це за багатьма ознаками. Однією з яскравих ілюстрацій цього є лавиноподібне збільшення повідомлень (твітів) у соціальній мережі мікро-блогів Twitter, що розпочалося в цей день і тривало протягом усього березня. Нижче наведено графік з даними за 7-16 березня 2020 р., що відображає цей стрибок:

Як бачимо, в цей період часу відбувся експоненційний стрибок кількості твітів, присвячених коронавірусній пандемії (як з негативним, так і позитивним та нейтральним емоційним забарвленням). В той же час, навіть офіційні статистичні дані щодо поширення пандемії за цей же період часу не давали підстав для подібного трагічного світосприйняття. Тобто, пандемія ширилася світом, але основна метрика «трагічності» пандемії (співвідношення кількості померлих до кількості підтверджених випадків зараження коронавірусом) змінювалася не надто істотно:

Навіть більше того, не спостерігалося жодних кореляцій між рівнем смертності від коронавірусу (за офіційними даними WHO та порталу, що підтримується John Hopkins University) та часткою твітів із негативним та позитивним емоційним забарвленням у вищезазначений проміжок часу:


Тобто, ми бачимо, як в чистому вигляді спрацював «суспільний автокаталіз» масового психозу – на тлі певних інформаційних приводів, створених провідними світовими медіа 8 березня 2020 р. почали діяти механізми колективної несвідомості, що стали рушіями поширення паніки.

Додатково ми можемо побачити, як вдало була режисована ця п'єса за допомогою погляду на територію пандемії в історичній ретроспективі.

3 березня 2020 року:


Як бачимо, в цей час осередками тяжкої ситуації з пандемією лишаються Китай, Північна Корея, Іран та Італія. В інших країнах ситуація поки ще не увійшла до фази експоненційного вибуху кількості заражень.

5 березня 2020 р. – ситуація істотно не змінюється (хоча вже поволі зростає кількість підтверджених випадків захворювання в деяких інших розвинутих європейських країнах – Німеччині, Франції, Іспанії):


7 березня 2020 р.:


Збільшилася кількість захворювань у вищезгаданих європейських країнах, а також почалося зростання в США. Однак різниця із ситуацією станом на 3 березня 2020 р. не виглядає критичною (якщо до уваги брати суто епідеміологічні параметри).

І на цьому тлі провідні світові мас медіа вийшли 8 березня 2020 р. із емоційно-тривожними публікаціями щодо ескалації пандемії у західних країнах, а це запустило колесо паніки. І далі паніка заволоділа умами й емоціями посполитих, існуючи й поширюючись за законами психології мас та психології натовпів.

Паніка: зоряний час ловців риби в каламутній воді

На просторах всесвітньої павутини Інтернету існує цікавий сайт — https://meetglimpse.com/

Цей сайт спеціалізується на тому, що за допомогою аналізу великих обсягів даних щодо статистики пошуків у Google та тем і змісту дискусій на платформі Reddit він фіксує певні тренди у настроях та потребах людських спільнот. Зокрема, в контексті світової пандемії коронавірусу вони запустили спеціальний аналізатор трендів, що повстали на тлі паніки й суспільно-економічних змін, ініційованих COVID-19: https://meetglimpse.com/covid19/

Саме тут у всій красі ми можемо спостерігати, як гримуча суміш тирси в головах пересічних посполитих та невігластва, підбурювана до панічних настоїв медіями, створила тренди, на яких наживаються й наживатимуться ті, хто налаштований порибалити в каламутній воді присмеркової свідомості мас.

Наприклад, ось тренди, що створюють «лафу для фарм-гігантів» (як би висловився Маяковський нині) – на тлі паніки з'явився стрибкоподібний інтерес до певних медичних засобів, що, з легкої руки якихось спритних маркетологів, стали популяризуватися мас медіями як чарівна панацея проти симптомів коронавірусних пневмоній (без достатньої аргументації та, зрозуміло, без жодних клінічних досліджень):

Чи ось ще дещиця фармакологічних трендів:


Згадка про арбідол тут є особливо ілюстративною. Цей препарат з класу «фуфломіцинів» має суперечливу репутацію стосовно впливу на певні вірусні інфекції. Однак на тлі пандемії коронавірусу дезінформаційні кампанії, інспіровані російськими фабриками тролів, призвели до того, що масова публіка у деяких європейських локаціях (зокрема у багатьох балканських країнах з традиційно високим впливом росіян) повірила в цей препарат як засіб від коронавірусу. Це, своєю чергою, призвело до зростання попиту на препарат, а відтак дало змогу трошки заробити мордорським фармакологам (що є одними з активних виробників арбідолу).

Безумовно, класикою жанру в панічних настроях стали зростання попиту на засоби дезінфекції (побутові санітайзери):


А також зростання попиту на туалетний папір (куди ж без нього за доби панічного нападу часів пандемії коронавірусу)?


Власне, все, як зауважував нещодавно відомий львівський письменник Богдан Марциняк-Волошин: «Йшов еннннннннний день карантину. На чолі красувався чорний напис маркером: „Зараза“. І думки були такі ж…. Вперше думаю про спирт як про дезінфектор, а не продукт для внутріутробного споживання».

Пандемія коронавірусу та нова реальність

На останній з вищенаведених діаграм ми бачимо не тільки наслідки паніки, але й індикатори нових реалій. Наприклад,

Або ось ще цікава підбірка трендів, що також стосуються систем групової роботи, корпоративних комунікацій та мережевих телеконференцій – неодмінних супутників віддаленої роботи:


Нові реалії також постають із бажання споживачів раз і назавжди позбутися негативного впливу дефіциту на товари, що стався під час наростання паніки щодо пандемії коронавірусу. Наприклад, ось поглянемо на цю діаграму:


Зокрема, зростання попиту на біде (bidet) свідчить про те, що дехто вирішив кардинально позбутися залежності від туалетного паперу на майбутнє.

І також бачимо на цій же діаграмі сумні ознаки часу

Паніка, нова реальність та бізнес

Ми бачимо, що як об'єктивні зміни в суспільно-економічних реаліях, так і зміни, спровоковані масовою панікою, докорінно змінюють діловий та побутовий ландшафт сьогодення. І бізнесам в усіх індустріях в усіх країнах світу доводиться шукати нові стратегії та шляхи виживання за нової доби.

Я вже розглядав приклади пошуку нових бізнес-стратегій у своєму попередньому, більш белетристичному, есеї стосовно впливу коронавірусної пандемії.

Тепер же хотілося б поглянути на це більш уважно, спираючись на кейс одного з наших замовників (в середині березня 2020 р. вони замовили нам дослідження стосовно впливу пандемії коронавірусу на їхню діяльність). Я не маю права розголошувати конкретні цифри, показники й назви (це – конфіденційна інформація), однак в загальному вигляді зможу описати вплив нової реальності на їхній бізнес – це буде також дуже повчальна історія.

Компанія-замовник здійснює купівлю та перепродаж автівок, що були у вжитку, в цілому ряді країн світу, зокрема в

Особливостями їхньої бізнес-моделі до коронавірусної пандемії були:

Звісно, паніка та урядові карантинно-заборонні заходи в тих чи інших країнах впливали на діяльність компанії в березні 2020 р. Зокрема, панічні настрої в тих чи інших країнах впливали на:

Поведінка фізичних осіб на тлі пандемії коронавірусу в різних країнах (та зокрема, прояви паніки там) демонстрували виразну залежність від національної культури, традицій та ступеню довіри до власної системи охорони здоров'я.

Наприклад, у Пакистані й Індонезії (де рівень довіри до системи охорони здоров'я не надто високий), спостерігався й спостерігається стабільний тренд на зниження активності фізичних осіб-продавців. Варто зазначити при цьому, що в Індонезії насправді критична епідеміологічна ситуація – країна стабільно є в переліку 10 країн із найвищим відношенням числа осіб, померлих внаслідок коронавірусної інфекції (чи супутніх ускладнень, що викликані коронавірусом), та числа підтверджених випадків заражень. Ось так, зокрема, виглядав цей перелік станом на 27 березня 2020 р.:


В Мексиці ж, навпаки, спостерігався короткий відрізок зниження пропозиції на продаж автівок від фізичних осіб у середині березня 2020 р. (саме під час первісного вибуху паніки, яку ми ілюстрували вище), а потім люди повернулися до своїх нормальних поведінкових реакцій (бо мексиканці – народ оптимістичний).

В Індії, де поважають закони карми, взагалі не спостерігалося паніки донедавна – люди намагалися продавати свої автівки у звичайному режимі (аж допоки декілька днів тому не сталася повноцінна урядова заборона й закриття країни на 21 день щонайменше, що вже спровокувало певні трагічні явища).

У той же час компанії-дилери демонстрували більш-менш універсальний патерн поведінки в усіх країнах, де діють регіональні представництва замовника.

Як бачимо, економічна криза через пандемію коронавірусу, ймовірно, призведе до таких же результатів, що й кризи попередні – багатії стануть багатшими, а дрібний і середній бізнес зазнає втрат (якщо не докладе максимуму зусиль, аби почати діяти в режимі acting smart).

На ринку автівок це реалізовуватиметься через те, що одразу після завершення пандемії світ зіткнеться з тим, що виробництво нових автівок буде в занепаді (через каскадний ефект від призупинення діяльності виробничих потужностей автомобільних концернів у країнах Азії та Латинської Америки, що потерпали від пандемії — див. ось тут). І допоки воно відновиться (а чи відновиться воно до докризових рівнів узагалі?), попит на автівки, що були в ужитку, зросте.

Щоб зменшити негативний вплив пандемії коронавірусу, паніки та відповідних урядових заборон у короткотерміновій перспективі, регіональні офіси компанії-замовника вдалися для певних інновацій

Завдяки вищезгаданим інноваціям, березень 2020 р. компанія-замовник закінчила із прибутком, попри наростання кризових явищ у світовій економіці після 8 березня 2020 р. Однак квітень 2020 р. майорить для неї непевністю – повномасштабні закриття урядів та країн (Індія, Пакистан), а також закриття столичних міст у цілому ряді інших держав (Колумбія, Аргентина, Чилі, Польща) і серйозна епідеміологічна ситуація в Індонезії роблять перспективи на майбутнє тривожними.

Пандемія коронавірусу – реальний виклик

Пандемія коронавірусу – це реальний виклик людству.


Якось на очі мені потрапила досить давня стаття в найвідомішому науковому природничому журналі Nature, датована ще 9 листопада 2015 р. (вищенаведений малюнок запозичено з неї, до речі): A SARS-like cluster of circulating bat coronaviruses shows potential for human emergence.

Статтю написав колектив поважних авторів із потужних наукових закладів:

Як бачимо, там фігурує той таки злощасний центр із Вуханю.

У тій давній статті розглядається — хто б здивувався — коронавірус. Автори більш ніж 5 років тому модифікували існуючий коронавірус летючих мишей та зробили його вірулентним щодо альвеолярних клітин легенів людини.

Вони ще тоді досліджували симптоматику й клінічні ознаки можливих уражень (диво — саме ці симптоми сьогодні зауважують для важких форм нетипових пневмоній внаслідок ураження COVID-19), можливий мутагенез вірусу та інші важливі характеристики.

Окрім цього, автори сформулювали тезу про надзвичайну складність створення вакцини саме проти цього типу вірусів.

Власне, та стаття була попередженням світовій спільноті про те, що коронавіруси можуть і в природі зазнати мутацій, перетворившись на велику небезпеку для людства. Голос вчених тоді не було почуто – відтак «смажений півень» дзьобнув нас у лоба тоді, коли ніхто на це не очікував.

Однак потрібно усвідомлювати ще одну важливу річ. Коронавірус — це водночас підбиття підсумку діяльності сучасної економічної системи. Паніка на тлі пандемії коронавірусу та породжена нею економічна криза планетарного масштабу завдадуть шкоди, що перевищить втрати від власне захворювань на коронавірусні пневмонії.

Ефект доміно може зруйнувати численні галузі виробництва, торгівлі та сфери послуг, поставивши під сумнів бізнес-моделі, що працювали без збоїв ще декілька місяців тому.

Нам треба готуватися діяти в нових умовах, що якось все більше нагадуватимуть замальовки з давнього роману Олдоса Хакслі «О, дивний новий світ» (Aldous Huxley, Brave New World). Та водночас нам треба не піддаватися паніці.

І, таки так, ЗЕлена пліснява розбивається об хвилерізи реального життя. В п'єсі Митця «Король Літр» уже встановлено декорації останньої сцени, де блазня-урядовця Йорика та його шоблу пришелеплює хвиля світового цунамі: «Входять два жлоби. Вони несуть картину „Три богатиря“… » …

Або, як зауважує інший мандрівник у просторі й часі Mike Fire-Wind, " …Як Титанік на вайсберг, …, чувак впливово налетів на братів Єрмаків. Це був останній порт — далі тільки океан і, ні разу, не Ельзи"

Замість післямови

Вже коли я майже завершував роботу над текстом цього есею, я побачив чудову публікацію своєї Могилянської колежанки Наталі Попович для НВ — "Місія ще не виконана. Як вийти із замкненого кола?". Вона наводить цікаву статистику. За даними Розетки, на їхній платформі за останні карантинні тижні

Це свідчить про те, що серед нас-українців є не тільки панікери, а й ті, хто шукає в кризі нові можливості. Певно, що таких українців не так і багато (в межах розподілу щодо електорату, хто голосував проти популізму в 2019 р. – тих таки умовних 25%). Але це залишає сподівання на те, що створиться критична маса діячів та їхніх потуг, що перетворять кризу на можливість для нового розвитку.

Посилання

Для тих, хто зацікавлений у пошуку свого майбутнього в контурах нових реалій доби пандемії, я хотів би навести низку цікавих посилань:

Публічні аспекти вищезгаданих досліджень та аналітичне програмне забезпечення, розроблене в рамках цих досліджень, можна переглянути в моєму публічному репозиторії на GitHub

Титульний малюнок запозичено зі статті DW, присвяченій паніці на тлі пандемії коронавірусу – "Opinion: We need to deal with our coronavirus panic"

28 березня – 2 квітня 2020 р.