site.ua
член клубу

Цей есей звертається до австрійського культурного й історичного субстрату, але має прямий вплив та паралелі із сьогоденням в Україні.


У Відні мене неначе магнітом тягне до Гофбурґу. Новий палац імператорів Габсбургів, що є однією з перлин центральних історичних кварталів старої європейської столиці, вражає своєю монументальністю. З одного з боків цього палацу є балкон - балкон, що виходить на Гельденплац, площу Героїв (нім. Heldenplatz).

Гельденплац є зовнішньою палацовою площею резиденції Гофбурґ. Вона була побудована при імператорі Франці Йосипі в рамках проекту колосального Імператорського форуму (Kaiserforum) на давньоримський манер, який так і не був побудований. Площа використовувалася для проведення військових парадів.

Щоразу, проходячи повз цей балкон, що милується площею Героїв, я замислююся над примхами долі, історичним роком та мистецтвом.

… Колись неподалік від Гельденплацу, у зоні прямої видимості цього балкону полюбляв працювати молодий художник з неабиякими амбіціями. Днями він малював на пленерах архітектурні будівлі та портрети перехожих, а вечорами, закінчивши мистецькі потуги, він часто перетинав площу Героїв, прямуючи до улюбленої кнайпи цудурити пиво. Проходячи повз монументальний балкон Нового палацу до кнайпи, митець напевно мріяв про славу.

… Але щось пішло шкереберть. У кнайпі митець якось перебрав пива та ледь не захлинувся у власній блювотині (після чого вирішив взагалі відмовитися від вживання алкоголю). На іспитах до Віденської Академії мистецтв його талант не оцінили, і він з тріском завалив вступну кампанію. Образи й жага довести щось Всесвіту заволоділи ним, а круті згини лінії його долі склалися в карколомний віраж. Цей віраж з часом привів його знову до цього самого балкону в Гофбурзі.

Одного дня (власне, 15 березня 1938 року), дивлячись з балкону на юрбу, що знаходилася внизу на площі, він виголосив помпезну й запальну промову про аншлюс Австрії та Третього Рейху. Він – на той час вже знаний та одіозний німецький диктатор Адольф Гітлер.

Ми знаємо, що було далі. Кривава баня з десятками мільйонів жертв у горнилі світової війни (чи масового жертвоприношення якимсь кривавим богам?). Сотні мільйонів понівечених людських життів на тлі глобальної гри «у геополітичний преферанс долі», яку ображений митець Адольф Елоїзович вів з іншим диктатором-карликом Сталіним.

І я питаю в самого себе – а що би сталося, якби Адольф зміг реалізувати свої мрії та поклик художника? Як би тоді склалися долі мільйонів людей, яких опалила та війна?

Але історія не знає умовного способу. Натомість вона знає декілька прикладів ображених митців, що ставали диктаторами та робили багато лиха (як своїм, так і сусіднім народам). Хрестоматійна історія з римським імператором Калігулою була напевно одним з перших задокументованих прикладів такого штибу. Інший приклад – це такий собі митець та злодій доктор Менгеле. Ще одна драма такого штибу розгортається на наших очах, коли ображений митець став зе-ПреЗЕдентом та намагається «злукашенчити» Україну через плани впровадження елементів авторитаризму.

Історія «перетравлювала» таких митців – ми знаємо, як завершили свої каденції Калігула та Гітлер. Але надто високу ціну платили суспільства і люди тих часів, коли відбувалося таке «перетравлення».

Тому я благаю – не ображайте митців. Недарма хтось із мудреців колись зауважив: «Образити митця може кожен, але не кожен може це потім пережити». Ображені митці подекуди перетворюються на спис Лонгіна та «зброю масового знищення». Бо лише найталановитіші з них, переживши образи, стають Хранителями – так, як це здійснили свого часу, зокрема, пошановувач вільного вітру Хосе Хорхе Моліна (Йоган Пінзель), видатний Могилянець попередньої доби Григорій Сковорода та Веселий Мудрець (Іван Котляревський).

12-13 липня 2019 р.

Посилання

Більш докладну інформацію про історичний та культурний контекст подій, згаданих в цьому есеї, можливо знайти за наступними посиланнями:

  1. Огляд історичних подій довкола аншлюсу Австрії та історії перебування Гітлера в Австрії https://war-documentary.info/austria-anschluss/
  2. Стаття про площу Героїв у Відні у Вікипедії: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5

В матеріалі використані сучасні фото краєвидів Відню від автора, а також історичні архівні фото із зазначених вище посилань.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація