Так сталося, що за російською ненавистю до українців спостерігаю з дитинства. РІк провчився в російській школі через відрядження батьків. Там я почув, що росіяни (!) виграли війну, і я, як українець, просто не можу (не можу і все тут) знати російську більше ніж на 3, а всі українці куркулі і зрадники (і я в їхньому числі). І ще дуже багато проявів ненависті, про які при нагоді розповім. Ось чому я уважно і давно спостірігаю за орками, задовго до того, як це стало моїм обов'язком.
Отже, мабуть усім вже відомо, що одним з тисяч російський психологічних прийомів є подання неправдивої інформації під ширмою експертної оцінки різного роду «зарубіжних експертів», «зарубіжних радників», «зарубіжних фахівців», «зарубіжних журналістів» тощо. Це робиться для того, щоб зробити ілюзію незалежної оцінки подій.
Мета — посіювання недовіри до армії, дискредитація керівництва, зрив планів комплектування, роздмухування внутрішніх протиріч тощо.
Ось нещодавно попадає мені на очі стаття такого собі Глена Гранта (випадково співпало з назвою віскі?), яку всіляко просувають відомі зрадофіли .
В ній він критикує всіх і вся (Захід, НАТО, «перелякані» країни, уряд України, Міноборони, ГШ, штаби, командирів, підготовку солдат). Зручна позиція, правда? В будь-якому випадку попадеш на того, кому хтось з них не до вподоби. Типовий прийом російської пропаганди — царизм, Ленін, Сталін, церква, СРСР, війни (майже з усім світом), Расєя, Путін — все на купу «героічні» сторінки історії. Закидає відсутність змін і пропонує якусь свою власну примітивну стратегію. Наприклад, одним з важливих елементів перемоги над рашкою є потреба терміново створити... один аеромобільний батальйон на вертольотах. Один батальйон... Це серйозно? Взагалі то вперше чую про такого «фахівця». Кажуть, що за Януковича консультував Єжеля, Соломатіна і Лебедєва (за достовірність не ручаюсь). Які, як всім відомо, виявились російськими ставлениками. Також з його статті видно, що сам він вельми далекий від військової справи, і ні в яких військах, штабі АТО і ГШ не бував, а черпав інформацію виключно з телевізора. Щоб не бути голослівним скажу, що стратегія оборони України не покладається лише на Джавеліни (це смішно і ніколи і ніким не було сказано), давно у нас немає секторів в АТО, оборона країни і створені для цього угруповання з самого початку 2014 року не обмежуються районом АТО (давно створені оборонні угруповання і відповідні системи, які постійно удосконалюються, зокрема там, де він їх лише пропонує створити). Навіть діти знають, що ми воюємо з РФ, а не з сепаратистами. Його «поради» також не заслуговують уваги, бо або абсурдні, або давно впроваджені, або схожі на «відкриття Америки». Чого лише вартує порада про призначення на посади грамотних офіцерів. А ми й не знали... Просто відкрив очі!
Чи маю я на увазі російський слід? Скажу відверто, не виключаю. Не знахожу пояснення факту, чому людина, яка плутає плняття стратегії і тактики, робить недолугі вкиди такого рівня. Тому взагалі, раджу не читати цю маячню.
Але мені впала в очі не сама стаття. А те, що відомі зрадофіли підписались, що брали участь в її перекладі, як я спочатку логічно зрозумів з англійської.
Але не так все просто))) Виявилося, що... з російської! У мене нема іншого пояснення словам «єтого» та «Украина пока что не имеет такой способности». Звідки російські слова, які не змогли перекласти українською? Пояснення одне, що перекладали саме з російської версії. Крім цього, стаття була опублікованя з суттєвим викривленням змісту в бік дискридитації керівництва ЗСУ та з додаванням цілих абзаців, з використанням слів підсилювачів. «Перекладачами» з російськох назвались Gary V. Coval, Eduard Konezkky, Yuriy V Brekharya, Святослав Стеценко, Цві Аріелі, Юрий Касьянов. Ці люди регулярно виступають критиками ЗСУ. Цікаво, що з цієї когорти осіб, що перманентно атакують ЗСУ, жоден не служив в ЗСУ в 2014-2018 роках. В самий розпал подій. Тобто вони навіть не знають предмет, який критикують. Зокрема, стан Збройних Сил. Не мають відповідної освіти, щоб бути достатньо компетентними. Наскільки мені відомо, Святослав Стеценко закінчував воєнно-політичне училище (радянський замполіт) і академію по тому ж профілю, а Юрій Касьянов авіаційне інженерне училище. Решта не вище сержанта. Ось такі «стратеги» за освітою і маніпулятори за своєю сутністю.
Підсумовуючи скажу, що не збираюсь тут розкривати стратегії і якісні перетворення в ЗСУ, які відбулись. Вочевидь зроблено багато і правильного. Сам бачу проблеми, але інтернет не місце де їх висвітлювати, щоб відповідати фактами на кожен російський вкид. І їх треба вирішувати, а не обсмоктувати з диванів, не дослухаючись думки справжніх професіоналів — українських військових. Основна проблема не в ЗСУ, а у Верховній Раді України та деяких інших державних інституціях, які, на мій погляд, ще не навчилась розставляти пріоритети.
Моя порада для ЗМІ — хочете знати правду і отримати фахову відповідь — звертайтесь до військових Збройних Сил України, а не обслуговуйте ворога свідомо або не свідомо.
Україна понад усе!
