Ми, ніби, з тих націй, що читають. Але треба більше. І всім. Бо, якби ми більше читали, розпізнавали б цих персонажів одразу.
Він бо просто — Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер. Одна чарівниця (читайте «телебачення») колись просто дала йому три чарівні волосини і золотий гребінець (читайте «антени і тюнер»), аби він здавався іншим значно кращим, ніж він є. І навіть більше — аби в нього був шанс СТАТИ кращим.
Проте Цинобер лишився таким, як був. І навіть став гіршим через свою славу. А от люди, що потрапляють під оману трьох волосинок, завжди бачать на його місці щось безумовно прекрасне. Вони приписують йому чужі слова і дії, що викликають захоплення, вони бачать у ньому втілення власних ідеалів. А, коли Цинобер поводиться відверто огидно, коли він когось ображає і хамить, це навпаки скидають на інших.
Так він стає дедалі шанованішим, але одночасно й зарозумілішим лихішим.
Німець Гофман описав цього персонажа ще у 1819 році. Тож це поза часом і географією. Просто треба вміти заздалегідь розгледіти цей тип, аби не піддаватися омані трьох волосинок і золотого гребінця.
А Циноберу потрібно пам'ятати: завжди будуть ті, хто одразу знатиме правду, на кого не вийде вплинути жодними чарами.
