Мами.
Коли я чую розмову росіянця з матір'ю, я прозріваю. Так, оте все з жінками-дівками, так... Але мами.
Ми слухаємо, як російський солдат каже матері, що набрав їй «пробніків» косметики, футболок, бо «сємья здєсь жила харошая, спартівная». А вона його так нахвалює, який же молодець, все в сім'ю. Але і сварить: інші хлопці ноути набрали, а «Софьє» (сестра, видно, чи дочка), йти вчитися, так би вже ноутбук мала би.
Я не дослухую до кінця і питаю Ігора «Що б твоя мама сказала тобі, якби ти їй таке сказав?»
Він, не замислюючись відповідає: «Ігор, мені тут через тебе крізь землю тепер провалитися?»
І я навіть уявляю, як його мама це каже. Уявляю тон і відчай, що її дитина таке зробила. Додаю: «Спитала б, чи тобі чогось бракувало в житті, і де саме була прогалина у вихованні».
Але ми повертаємося до росіянців. «Софьє», до слова, дістануться фірмові кросівки, то вже непогано.
- У ніх тут вобщє всьо фірмєноє. Харашо люді жилі, — розповідає завойовник футболок.
- Да! Ані так і гаварят, что харашо бєз нас жилі, — відповідає та, що виплодила його на цей світ. — За ета же ані і ваюют.
 
***
- Уявляєте, питають мене, навіщо ми знову їдемо на Схід, — говорить мені військовий, що воює вже дев'ятий рік.
- Уявляю. А ви шо?
- А шо я? Там мій дім. Я за нього воюю.
 
***
- Ну, за чим ви страждаєте? Головне врятувати життя, — говорю літнім знайомим, що мають евакуюватися. — Полиште все матеріальне.
- Та яке матеріальне? Мені шкода своєї подушки, фотографій дітей і старої дідової ікони, яку він врятував від більшовиків, як вони сільську церкву громили. Ну, така вона велика — як її попреш...
Футболки, бл**ь, прости Боже.
 
 
Дякую всім, хто допомагає, як може і чим може!
Зважайте на власну фінансову безпеку, все за можливості.
Тримайтеся і бережіть себе!
Для координації дій або, якщо є питання, заходьте на мою сторінку: https://www.facebook.com/kavun.gala
або Instagram @galakavun (у хайлайтах зібрана майже вся хроніка нашої роботи за ці дні).
 
5168755460187145 (Приват)
4441114420794578 (Моно)