Гостомелю потрібна допомога
Я дуже сумую, коли проїжджаю по Гостомелю. Мало того що багато зруйнованих будинків, парканів в дірках від обстрілів, так ще й дорога зараз така, що майже не проїхати.
Сумно мені тому, що в інших містах, які постраждали першими від атаки — Буча, Ірпінь, багато чого відбудувалося, йдуть постійні роботи, вулицю Вокзальну в Бучі, де йшли бої, переклали повністю і зараз відбудовують всіх будинки вздовж неї.
А що в Гостомелі?
Бої були всюди, особливо на центральній вулиці. Тут їздили танки, в асфальті видно прям розсипи дірок від снарядів, але з моменту звільнення нічого не зроблено.
Тільки світлофор полагодили. Все інше люди відбудовують самостійно.
Головний міст Варшавки все ще ремонтують, хоча минулий голова області обіцяв його відкрити до 10 жовтня 2022.
По центральній вулиці Гостомеля їхати дуже важко, щоб не втратити колесо. Особливо в темряві без вуличного освітлення, якого досі нема.
Я вже на днях ремонтувала ходову.
І так, я розумію, що війна і багато чого не на часі, але бюджет на дороги є, і це окремий бюджет від військового, наскільки я знаю . В Києві дороги вже ремонтують або готують до ремонту.
Справа в тому, що в Гостомелі немає голови, в прямому і переносному сенсі. Папєрєднік, колишній друг Яника, голова сільради, відмивав гроші і творив, що хотів.
Кажуть, що загинув під час окупації, інші кажуть, що інсценував і втік з України.
Головне, що сільрада тепер не працює, і у нас тільки тимчасова військова адміністрація, яка майже не комунікує з людьми і майже ні про що не звітує.
Вже навіть того військового голову змінили, а в Гостомелі й досі безлад.
Гостомель — містечко, яке першим прийняло удар від вторгнення, потребує негайної допомоги.
Я вважаю, Гостомель заслужив на це право, якщо на це взагалі треба заслуговувати.
Нам потрібні нормальні дороги — по ним їздять і волонтери, і швидкі та ДСНС, і звичайні люди.
Я вже мовчу за свою вулицю, щодо якої не можу добитися твердого покриття вже 4 роки. Мені говорили «ви не в пріоритеті» (хоча ніякої конкретної черги не було, бо дочка колишнього голови влаштовувала набережну навколо озера), говорили «ви самі купили там будинок» (муахаха), і «коли буде більше будинків, тоді, може, зробимо дорогу».
Стало більше будинків, будівельні машини взагалі розбили залишки грунтовки.
І таких вулиць в Гостомелі багато, а тепер вони ще й роз'їжджені танками та БТР, та постріляні снарядами.
По моїй вулиці теж їздили БТР, і наші, і росіяни під час окупації.
Тепер я тупо не можу дістатися дому вже тиждень, бо відлига плюс моя вулиця — це суцільна калюжа з брудом.
Але й навіть центральна вулиця Свято-Покровська, на якій стоїть церква 14 сторіччя (до речі, вистояла), — у дуже плачевному стані від самого перехрестя з Бучею.
Гостомелю вкрай потрібна допомога по відновленню після окупації.
Гостомелю потрібні дороги.
Можливо, є закордонні партнери, міста, які б хотіли взяти на себе допомогу по відновленню містечка.
Бо в нашому ефірі, нажаль, тихо і нічого не відбувається.
Делегації приїжджають в Бучу та Ірпінь, і ще в аеропорт.
Якщо знаєте нового голову Київської області, відмітьте, будь ласка, в коментарях. І ще кого вважаєте за потрібне та корисне.
Дякую, що дочитали.
Ці фото я зробила ще влітку, але відтоді нічого не змінилось майже.
Фото центральної дороги в мене немає, бо єдине бажання за кермом — доїхати обережно додому в цілій машині.
Від себе: будь ласка, розповсюдьте цю інформацію серед усіх, хто може хоч якось зарадити.
