300-літнє протистояння програно ворогом. Те, що не вдалося зробити 100 років тому, сталося сьогодні. Вселенський патріархат переходить до утворення Української помісної церкви. А її блудна падчерка, яку українці навчили не тільки Богу молитися, а й читати і писати (ага, на свою голову), стане, очевидно, у своє стійло. Також вселенський патріархат відновив канонічність Філарета та Макарія.
На Михайлівській площі у Києві зібрано символи української історії, дипломатії, духовності, й звитяжної боротьби, адже вже декілька років тут розташовано пантеон героїв. Все до купи, тому тут відчувається дивовижна сила. Так і від нас зараз потрібно одне — триматися купи, як і в кого б ми не вірили, незалежно від того, чи ми є католиками, чи атеїстами, чи православними, чи рідновірами, чи ріЗновірами, як мене називає моя подруга.
Давайте, щоб цього разу все вийшло.
