«Чий Крим?» — питання до учасників відбору на Євробачення чи решти мешканців України

Увага! Особиста думка!

Не хочу навіть постити те огидне відео інтерв'ю Скрипіна з учасницями Євробачення (огидний там не Скрипін, в разі чого). Але Крим — це і моя історія. І для мене тут все ясно. Тому я можу відповісти на питання виконавиць (вони цитували Усика, я так розумію): «Якщо Крим український — то чому ж ми їдемо через два кордони?» Тому що він ОКУПОВАНИЙ. І, для точності, ви їдете через один кордон, це прикордонних застави дві — одна належить Україні, інша — окупантам.

Лишається велике питання до організаторів, чому серед шести фіналістів п'ятеро — сепаратисти і/або вата і/або громадяни країни-агресора (ага, з чудовим знанням української, ок) і/або виступають на майданчиках країни-агресора і/або виступають на п'ятиколонних концертах в Україні і/або погано співають наживо (вибачайте фанати Казки, мені теж подобаються записи, але солістці потрібен педагог з вокалу, нічого ганебного тут немає, адже своїм голосом займаються навіть професійні виконавці з величезним досвідом).

Інше питання до суддів, чому було відкинуто гідних виконавців, адже спочатку обирати таки було з кого (хоча і серед відкинутих були «я виступаю в росії, бо любов не має кордонів»). Також дивує реакція, коли «ми — професіонали, ми чуємо не так, як ви, простолюдини». Я є редактором за освітою і маю справу зі Словом кожного дня, але мені навіть на думку не спадає, що помилку в слові «мама» зможу побачити лише я одна і ще декілька обраних.

Багатьом — все ок, я розумію. В мережі підсміюються, мовляв, так давайте спочатку перевіряти виконавців на патріотизм, а вже потім — все інше. Але доки хтось сміється, я намагаюсь пригадати, коли б це, скажімо, Іспанія відправляла на Євробачення виконавця, який би підтримував баскське сепаратистське терористичне угруповання ЕТА. Або щоб Франція відправила того, хто сумнівається в її територіальній цілісності у нинішніх кордонах. Або — і це, напевно, ближче до нашої ситуації, — щоб представник Кіпру відкрито підтримував окупацію північної частини острова, розповідав, як він піснею несе мир (ага, чомусь окупанту, а не навпаки) і ставив питання про «два кордони». Хоча з часів трагічних подій на Кіпрі пройшло вже 45 років, а не 5. Невже у нас пам'ять коротша? І це вже питання не до організаторів і не до суддів. І не до влади, яку хтось сюди обов'язково захоче приплести. Це питання до нас з вами.

https://www.facebook.com/kavun.gala/posts/27560799...

UPD: перемогла MARUV. Я не буду говорити про номер, пісню і т.д., бо вже немає змісту, і це таки дійсно може сподобатись європейській публіці — чого ж ні. Я просто залишу тут позицію цієї пані щодо ситуації в Україні, війни і війська. Без коментарів. Робіть висновки самі.