Коли ви сьогодні дивитесь на санжарських дикунів (або дикунів у інших регіонах країни) і кажете: «от тобі і українці», «Україна — це Європа, ага, да щас», «от і справжнє обличчя українців», пам'ятайте, що пілоти, бортпровідники і медики, що відправились в Китай за своїми, полетіли рятувати земляків, вони — теж українці. Вони добровільно погодилися як на певний ризик, так і на 14-денний карантин, який пройдуть разом з усіма.
Отак і живемо: з одного боку прояви доброти і героїзму, з іншого — печерне невігластво. Весь час. Тисячу років тому, триста, сто, шість. Хіба у 13-14 роках всі українці були героями? Чи всі банально протягували руку допомоги ближньому? Хіба не було ницих, байдужих, неосвічених? Які кляли будь-який прогрес, протест, Революцію? Та, звичайно були. Але ж ми рівняємося на кращих. Саме їх ми згадуємо сьогодні і згадуватимемо завжди. Все інше — тлін.
Ті, що кидали каміння в автобуси з евакуйованими чи проводили молебні проти них — це ще далеко не вся Україна і не всі українці. Не впадайте у зневіру.
https://www.facebook.com/kavun.gala/posts/37711617...
Світлина на обкладинці — Facebook ДСНС.
