Після окупації частини Запорізької області російська адміністрація діяла за вже відпрацьованим сценарієм: спершу — фізичний контроль над телевежами та друкарнями, далі — вимкнення українського мовлення, і вже потім — запуск нової, лояльної до окупантів медіасистеми. Вона не виникала стихійно. Йдеться про централізований холдинг, який об'єднав телебачення, радіо, друковану пресу та онлайн-ресурси і який фактично став єдиним «офіційним голосом» окупованої території.
Ключовою структурою цієї системи став медіахолдинг ZaMedia, створений у Мелітополі в 2022 році. Саме через нього окупаційна влада вибудувала керований інформаційний простір, де кожен формат — від телевізійних новин до районної газети — працює на одні й ті самі наративи.
Російський менеджмент і «імпорт» кадрів
Ідеологічним і організаційним куратором проєкту на початковому етапі був Олександр Малкевич — російський медіаменеджер, відомий участю у створенні пропагандистських проєктів на окупованих територіях України. Саме він публічно презентував Zaporizhzhia як «новий регіон Росії», де потрібно швидко збудувати власну медіаінфраструктуру за зразком російських державних ЗМІ. Малкевич не працював у редакціях щодня, але визначав загальну концепцію: централізоване управління, відсутність альтернативних джерел інформації, максимальна інтеграція в російський медіапростір.
Формальне управління холдингом на старті здійснював Вадим Кучер, громадянин РФ, який у реєстраційних документах фігурував як один із керівників ZaMedia. Його роль була радше адміністративною — запуск юридичної оболонки та формування штату. Уже на цьому етапі було зрозуміло, що ставка робиться не на місцевих журналістів, а на «перевірених» кадрів з Росії.
Одним із таких став Вадим Іванов, який очолив телеканал ZaTV — центральний телевізійний проєкт холдингу. Іванов раніше працював у регіональних російських медіа і відповідав за побудову сітки мовлення, новинні випуски та стандарти подачі матеріалу. Саме ZaTV став флагманом пропаганди: щоденні новини, «офіційні» сюжети про роботу окупаційної адміністрації, включення з «святкових» заходів і постійна трансляція російських державних меседжів.
Газети, радіо і «локальний» фасад
Паралельно з телебаченням холдинг розгортав інші напрямки. Друковану пресу очолив Олександр Назаров — російський журналіст і редактор, який згодом став однією з ключових фігур ZaMedia. Він був головним редактором газети «Запорожский вестник» — друкованого видання, що поширювалося на окупованих територіях через адміністративні установи, школи та «бюджетні» організації.
Газета виконувала окрему функцію: не оперативну, як телебачення, а пояснювальну. Через великі тексти, інтерв'ю з представниками окупаційної влади та псевдоаналітику читачам нав'язували думку про «остаточність» окупації, «відновлення мирного життя» і «інтеграцію до Росії». Назаров не лише редагував тексти, а й публічно представляв видання як «офіційний голос регіону».
Ще одним важливим елементом стала радіомережа, зокрема Za!Radio, яка зайняла FM-частоти в Мелітополі. Радіо орієнтувалося на фонове споживання: музика, короткі новини, оголошення, коментарі. Саме через радіо окупаційні меседжі проникали в повсякденне життя — у маршрутках, магазинах, на ринках.
Ставка на «місцевих»: новий етап холдингу
Згодом окупаційна адміністрація почала змінювати тактику. Якщо на початку ставка робилася на російських менеджерів, то з 2023–2024 років дедалі активніше стали залучати місцевих колаборантів — для створення ілюзії «внутрішнього запиту» на ці медіа.
У цьому контексті ключовою фігурою став Олександр Криворот, уродженець Мелітополя, який у 2024 році очолив ZaMedia як виконувач обов'язків генерального директора. До цього він уже співпрацював з окупаційними структурами та публічно представляв холдинг на заходах за участі так званої «влади» Запорізької області.
Криворот виконував не лише адміністративну функцію. Він став публічним обличчям ZaMedia — брав участь у зустрічах з іншими пропагандистськими медіа, давав коментарі, представляв проєкти холдингу як «місцеві». Саме за його керівництва посилилася інтеграція телевізійних, друкованих і онлайн-ресурсів у єдину систему.
Редакції без журналістики
Окрему роль у роботі холдингу відіграють автори та ведучі, більшість із яких не мають професійного журналістського бекґраунду або ж прийшли з російських таблоїдних і регіональних ЗМІ. Серед них — Єгор Поберей, журналіст із Росії, який працював у «Комсомольській правді» і долучився до створення сюжетів для ZaTV. Його матеріали — це типовий приклад репортажів без альтернативних думок, побудованих навколо заяв окупаційної адміністрації.
Поруч із ним працюють оператори, ведучі та редактори, імена яких рідко виносять на публіку, але які щодня відтворюють однакові формули: «відновлення», «підтримка», «нормалізація життя». У цій системі журналістика як така відсутня — натомість існує інформаційне обслуговування влади.
У результаті мешканці окупованої частини Запорізької області опинилися в інформаційному просторі без альтернатив. І саме персоналії, які стоять за цими медіа, дозволяють побачити: ця система не є абстрактною. Вона має конкретні імена, біографії та проєкти — і всі вони працюють на одну мету.