Сьогодні слово «девіантний» звучить як вирок. Батьки лякаються, коли їхня ще вчора слухняна дитина починає грубити, ігнорувати правила або шукати розради в сумнівних компаніях. Але як фахівець, що роками працює з темою девіантної поведінки, я скажу: «погана» поведінка — це майже завжди крик про допомогу, який ми просто не навчилися дешифрувати.
Війна як каталізатор Для підлітка світ зараз виглядає як картковий будинок. Коли зовнішні опори (безпека, стабільність, плани на майбутнє) руйнуються, внутрішній «компас» ламається. Девіація — це спроба психіки повернути контроль. Через протест підліток намагається відчути, що він ще на щось впливає.
Коли «просто переросте» не працює? Є тонка межа між віковою кризою та початком серйозних розладів. Як зрозуміти, що ситуація виходить з-під контролю?
-
Різка зміна цінностей. Справа не в новій музиці, а у відмові від базових моральних орієнтирів.
-
Агресія як єдина мова. Коли будь-яка спроба діалогу закінчується «вибухом».
-
Соціальна ізоляція або небезпечні компанії. Втеча від реальності, яка стає занадто болючою.
Що робити батькам? Перше і найважче — перестати бути прокурором. Вашій дитині зараз потрібен адвокат.
-
Шукайте причину, а не карайте за наслідок. Чому він кричить? Чому вона мовчить тижнями?
-
Звертайтеся за професійною діагностикою. Завдяки курсу з пропедевтики психічних захворювань, я допомагаю батькам зрозуміти: чи це особливість характеру, чи дитині потрібна серйозна терапевтична підтримка.
Ми не можемо зупинити війну, але ми можемо стати тією «безпечною стіною», об яку підліток не розіб'ється, а відштовхнеться, щоб іти далі.
Якщо ви відчуваєте, що втрачаєте контакт із дитиною, і звичні методи виховання більше не працюють — не чекайте критичної точки. Я консультую онлайн і допомагаю знайти вихід навіть у найскладніших ситуаціях. Дізнатися більше: tataryna-psychologist.com.ua
