Ми звикли думати, що булінг — це проблема шкільних коридорів. Проте статистика мого кабінету та активність читачів на сайті свідчать про зворотне: дорослий булінг (мобінг) на робочому місці або в сім'ї є не менш руйнівним. Різниця лише в тому, що дорослі майстерно це приховують, боячись здатися «слабкими».
Як розпізнати дорослий булінг? На відміну від підліткового, він рідко проявляється фізично. Це «тиха отрута»:
-
Газлайтинг: «Тобі здалося», «Ти надто чутлива», «Я такого не казав». Вас змушують сумніватися у власній адекватності.
-
Ізоляція: Вас не запрошують на наради, «забувають» додати в робочі чати, ігнорують ваші запити.
-
Знецінення: Ваші успіхи приписуються колективу, а найменші помилки роздмухуються до масштабів катастрофи.
Чому ми не йдемо? Тут вмикається психологічна пастка. Доросла людина думає: «Я ж професіонал, я маю це терпіти, щоб годувати родину». Але ціна терпіння — вигорання, депресія та психосоматичні розлади (від безсоння до панічних атак).
Що робити? Поради психолога:
-
Вийдіть із туману. Визнайте: «Те, що відбувається — це не норма, це насильство». Сама назва проблеми вже дає першу опору.
-
Фіксуйте факти. Зберігайте скріншоти листування, записуйте дати та зміст розмов. Це повертає відчуття реальності.
-
Не шукайте логіки в агресорі. Булер діє не тому, що ви поганий працівник, а тому, що він так реалізує свою потребу в контролі.
-
Шукайте зовнішню підтримку. Терапія — це те саме безпечне місце, де ви можете скинути «обладунки» і відновити свою самооцінку.
Пам'ятайте: ваша ідентичність не дорівнює вашій посаді. Ви маєте право на повагу та безпечне середовище.
Якщо ви впізнали себе в цьому описі та відчуваєте, що сили вичерпуються — прийдіть на консультацію. Ми знайдемо шлях відновлення ваших кордонів разом. Запис на сайті: tataryna-psychologist.com.ua
