Останнім часом у нашій країні набули популярності різного роду петиції: Президентові, Верховній раді, органам місцевого самоврядування, тощо.
І люди одразу кинулися їх створювати, розповсюджувати, збирати підписи...
Але по суті, петиція — це просто колективне звернення громадян, яке може (у разі набрання певної кількості підписів) звернути увагу органу до якого подається на певну проблему, але не зобов'язує її вирішити.
Наприклад, написали люди президентові про необхідність легалізації короткоствола, а він сказав, що зараз не той час... ВСЕ. От чого варта петиція...
Це красива імітація участі громадян у житті певної адміністративно-територіальної одиниці, або країни вцілому. Люди, сидячи перед монітором уявляють, що вони беруть участь у чомусь важливому, а значить вони не байдужі... і можна, підписавши чергову петицію, більше нічого не робити. А ще, це чудовий інструмент для збору побажань на майбутні вибори — почитав, що там люди вимагають — і обіцяєш, нічого і вигадувати не доведеться.
Петиція — це свого роду рекомендація, або вимога. Вона не зобов'язує вирішувати проблему, а лише звертає увагу, тобто, по суті, не несе ніяких юридичних наслідків для адресата, ну, окрім формальної відписки, а значить є імітацією демократичного процесу, а не ефективним інструментом.
Звичайно, можливо в країнах з розвинутим громадянським суспільством, де панує верховенство права, а влада прислухується до думки народу це діє, але в нашій країні тільки імітується, як і все інше, нажаль.
