Зараз можна часто почути заклики, що Україна повинна розірвати з'язки з Росією.
Зважаючи на те, що Росія офіційно окупувала Крим, неофіційно частину Донецької і Луганської областей, веде антиукраїнську політику і пропаганду, це видається логічним.
З точки зору емоцій — так. Вигнати нафіг російських дипломатів, забрати своїх, і справі кінець. Знайти нових постачальників, нові ринки збуту теж можливо. Важко, затратно, але можливо. І Це правильно, адже не може країна, щодо якої ведеться агресивна політика залежати від агресора. Такі «друзі» нам не треба.
Правда, домовлятись по Криму та Донбасу стане важче, можливо у Росії тоді з'явиться якийсь додатковий аргумент перед світовою спільнотою. Але Росія і зараз не дуже йде на переговори, а якщо і йде, то або не слухає, або не виконує домовленостей.
Все то так, але, як завжди, є одне але. Це «але» називається транспорт .
Ми транспортуємо російський газ до Європи.
Ми транспортуємо товари залізницею до Казахстану, Грузії, Арменії, і навпаки територією Росії.
Наші літаки використовують повітряний простір Росії.
І тут нічого не зробиш, бо Росія займає 1/9 всієї суші. Довезти товари в обхід Росії, не зробивши їх при цьому «золотими» — не можливо.
Хоч ми і не купуємо газ у Росії, але від транспортування його у Європу відмовитись не можемо. Хоча б тому, що Європа нам цього точно не пробачить…
Тому, емоції — справа хороша, але голова все одно повинна залишатись ясною. Не ведіться на популістичні заклики, аналізуйте інформацію, шукайте і знайдете
