Дональд Трамп підписав оборонний бюджет США на наступний рік. Путін побував у Австрії та Німеччині. У поведінці Олександра Лукашенка та Реджепа Ердогана знайшлися спільні риси.

Президент США продовжує боротися за симпатії виборців, використовуючи обкатані технологічні прийоми. Тому не варто дивуватися, що Дональд Трамп підписав «Закон Маккейна» або оборонний бюджет на 2019 рік на військовій базі Форт-Драм, при цьому не згадавши сенатора-республіканця. Складні відносини між Трампом та Маккейном є секретом Полішинеля, але за законами жанру президент Штатів продовжує працювати на перемогу Республіканської партії на проміжних виборах до Конгресу у листопаді 2018 року. Від неї напряму залежать і перспективи POTUS-а бути переобраним на другий термін.

Україна отримає у відповідності з оборонним бюджетом на 2019 рік 250 мільйонів доларів допомоги для зміцнення своєї обороноздатності, п'ята частина суми може бути витрачена на постачання летального озброєння. Думаю, що це не кінцевий обсяг заокеанської допомоги, проте багато чого залежатиме від переконливості офіційного Києва у справі доведення власної ролі у зміцненні європейської безпеки.

Владімір Путін здійснив показове турне. Експрес-візит на весільну церемонію за участі австрійського міністра закордонних справ Карін Кнайсль передував перемовинам з Ангелою Меркель, яка добре знає плюси та мінуси російського президента. Тригодинна розмова, якій передував формальний підхід до преси, завершилася без зрад та проривів. Путін демонструє світові, що його приймають, Берліну та Відню нагадує при вигоду від NordStream-2 та намагається дочекатися зручної для нього конфігурації лідерів демократичного світу. У нього є час у запасі та обсяг золотовалютних резервів, який дозволяє маневрувати. І це варто враховувати.

Практично синхронно тональність геополітичного мачо прорізалася у публічних виступах двох президентів – Александра Лукашенка та Реджепа Ердогана. Беззмінний лідер Білорусі, який перебуває на посаді 24 роки, змінив керівництво уряду «за пофігізм», наголошуючи, що його країна ніколи не буде васалом. Знавці відносин між Мінськом та Москвою на цьому тлі обговорюють хіба що довжину повідка та зміни, які привезе до Білорусі новий російський посол Бабич, якому у 2016 році не дали агреман у Києві. Реджеп Ердоган не обмежується обіцянками дати відсіч країнам, що тиснуть на Туреччину (натякаючи на США), але і обіцяє реалізацію проекту «Стамбул» — каналу між Чорним та Мармуровим морями. Цікаво, що і Лукашенко, і Ердоган мають «особливі відносини» з Путіним, і Росія постарається скористатися кризами своїх союзників.