Цього літа прогнози щодо осінньої кризи не робить лише ледачий. На жаль, дії влади лише зміцнюють цю впевненість.

24 серпня Україна не лише відзначила День Незалежності. Формат святкування, який обрали різні категорії громадян нашої держави, підтвердив, що між ними справжня ментальна прірва. Президент не лише встиг поєднати заклики до об'єднання з побажанням політичним опонентам «не плутатися під ногами», але і радісно пританцьовував під час «культурної частини» офіційних святкувань. Десятки тисяч учасників бойових дій, активістів, волонтерів пройшли середмістям Києва, і навіть дискусія постфактум про місце Петра Порошенка у цій ході не зіпсували відчуття спокійної сили з синьо-жовтим інтересом.

Володимир Зеленський і надалі продовжує турне країною, де поєднує розваги з участю у промотуванні «Слуги народу» на місцевому рівні. Цікаво, чи замислюється президент, наскільки ці поїздки схожі на корпоративний «чьос», та як оцінюють дискредитацію статусу глави держави громадяни. Втім, президент може вважати успіхом голосування парламенту за збільшення на цілих 277 гривень розмірів мінімальної зарплати в Україні. Виборцям кинули кістку, бізнесу ускладнили життя, суттєво збільшивши шанси на економічну кризу восени.

Уряд також продемонстрував брак стратегічного мислення, закривши в'їзд в Україну іноземцям до кінця вересня. Причина – неспроможність у інший спосіб зупинити прагнення прочан-хасидів потрапити до Умані, на могилу цадика Нахмана. Демонстрація подібних управлінських здібностей вкупі з продовження в Україні адаптивного карантину до 31 жовтня дозволяє припустити, що уряд Дениса Шмигаля за першої ж нагоди розміняють на ілюзорний спокій Володимира Зеленського. Аргументів додав і Конституційний Суд, який не лише визнав неконституційним призначення директором НАБУ Артема Ситника, але і не менш антиконституційним – запровадження урядом карантинних обмежень.

У День пам'яті загиблих захисників України на інформаційну авансцену вийшов Вітольд Фокін, який почав просувати російські інтереси без жодного камуфляжу. «Особливий статус Донбасу», всезагальна амністія та готовність відвідати окупований Донбас нещодавно призначеного першого заступника керівника української делегації у ТКГ, безумовно, додають оптимізму Кремлю та викликають обурення патріотів. Проте підвищений емоційний фон не повинен спричиняти забудькуватість: політичну відповідальність за «вибрики» Фокіна несе Володимир Зеленський.

Міхеїл Саакашвілі провів перевірку громадян України на наявність критичного мислення. Його відеозвернення з заявою про повернення до Грузії насправді слабко корелює з реальною ситуацією на історичній батьківщині голови виконкому реформ при президенті. Тому чергове провести рішення: Міхеїл Ніколозович буде одночасно опікуватися українськими реформами та парламентськими виборами у Грузії.

Федеральний міністр закордонних справ Гайко Маас та заступник державного секретаря США Стівен Біген, які цього тижня побували в Україні, лише на перший погляд обмежилися формальними заявами. Маас звично говорив про необхідність врегулювання конфлікту на Донбасі, проте зустріч політичних радників лідерів Норманді була скасована, і коли відбудеться – далеко не ясно. Оптимізм у цьому питанні випромінює виключно офіційний Київ. Біген здійснив турне Вашингтон – Вільнюс – Москва – Київ – Вашингтон, обговоривши в трьох столицях ситуацію в Білорусі. Не упустив заокеанський дипломат і нагоди висловити deep concern щодо можливої купівлі Китаєм підприємства «Мотор Січ».

Що стосується Волошкової, то Лукашенко все глибше пірнає до російського порядку денного, граючи м'язами в напрямі Заходу та не демонструючи жодного прагнення до компромісу. Путін розповіддю про сформований на прохання Лукашенка резерв силовиків дав зрозуміти зацікавленим сторонам, що чітко контролює ситуацію у Білорусі. Анонсовано зустріч Путіна та Лукашенка у Москві, під час якої мають пролунати заяви про спільні ініціативи. Становище Лукашенка не дозволяє розраховувати на його звичну маневреність у обіймах російського ведмедя.

Наостанок – про європейську політику на прикладі інтересів лідерів ЄС. Канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка за рік планує завершувати політичну кар'єру, закликала не пов'язувати між собою питання отруєння Олексія Навального (російський опозиціонер перебуває в комі у берлінській клініці «Шаріте») та завершення спорудження газогону NordStream2. З думкою фрау Меркель не погодився президент Франції Еммануель Макрон. На тлі економічних проблем, створених пандемією коронавірусу, ці розбіжності виглядають показовими.