Катастрофа Ан-26, у якій загинули 26 офіцерів та курсантів, приголомшила українське суспільство. «Слуга народу» Олександр Юрченко випробував розрекламовані Денисом Малюською зручності ізолятору тимчасового тримання. Жозеп Боррель привіз кілька барелів оптимізму та наполегливі побажання не зупинятися у реформах. Олександр Лукашенко провів «інавгурацію», яка могла потішити хіба що його опонентів. На Південному Кавказі з новою силою спалахнув конфлікт у Нагірному Карабасі.
Трагічна загибель курсантів та пілотів учбового Ан-26 на Харківщині викликала цілком природній шок, адже таких втрат протягом одного дня ЗСУ не переживали з 2015 року. Загинув досвідчений екіпаж та майбутні пілоти – еліта будь-якої армії, і держава зобов'язана зробити висновки. На жаль, за роки незалежності Україна крок за кроком втрачає позиції у авіаційній сфері, попри наявність АНТК імені Антонова. І якщо ми не хочемо виключно милуватися польотом американських Osprey над територією держави, організаційні рішення та суттєві асигнування потрібні вже сьогодні.
Проте зараз ми можемо розраховувати хіба що на допомогу НАТО, зокрема, шляхом проведення спільних навчань. «Об'єднані зусилля» стали потужною асиметричною відповіддю російському «Кавказу-2020». Проте росіяни завдали потужного фейкового дуплету по українському інформаційному простору, зламавши для цього офіційні сторінки кількох управлінь Національної поліції. Такими є сучасні реалії – інформаційні удари грають роль не меншу, ніж стрімкі танкові атаки.
Слуга-мажоритарник Олександр Юрченко власноруч перевірив ступінь комфортності Лук'янівського СІЗО, проте оперативно вийшов звідти під 3-мільйонну заставу. Достеменно невідомо, звідки він взяв ці гроші, адже законодавство передбачає, що заставні суми мають носити виключно легальний характер. Окремо варто зауважити позицію Дмитра Разумкова, який пообіцяв, що не прикриватиме нікого з колег, проти кого висуватимуть звинувачення. Ще одна спікерська фішка – трансляція переконання про неможливість змінити постанову про проведення місцевих виборів, чим голова Верховної Ради суттєво відрізняється від багатьох членів ЗеКоманди.
Візит Високого представника ЄС з питань зовнішньої та оборонної політики до Києва нагадував обов'язкову програму у видах спорту, де оцінюють не лише техніку виконання, але й імпровізацію. Якщо говорити про візит Жозепа Борреля за гамбурзьким рахунком, то він привіз до Києва вагоме брюссельське попередження. Навіть відкликання з його офіційної статті фраза про те, що «ЄС – не банкомат і не благодійний фонд» не додає жодного бареля оптимізму до балансу успіхів євроінтеграці.
Проте відносини з Україною для Європейського Союзу сьогодні далеко не найбільша проблема, адже Олександр Лукашенко вирішив провести «інавгурацію» в кращих традиціях білоруського підпілля. Складно сказати, що багаторічний господар Білорусі хотів цим довести, проте йому варто переглянути вузьке коло довірених радників. Протести проти Лукашенка не вщухають, Світлана Тихановська все активніше робить реверанси перед Кремлем – приємного для ЄС у цьому мало.
Новий спалах конфлікту у Нагірному Карабасі демонструє рішучість Азербайджана не лише переламати негативний для себе розвиток подій у регіонів, але і дозволяє припустити великі маневри щонайменше двох потужних гравців – Росії та Туреччини. Проте стан справ на фронті, на який перетворилася багаторічна лінія зіткнення, не дозволяє однозначно прогнозувати успіх однієї з сторін конфлікту.
