Саме такою фразою можна охарактеризувати ситуацію, що склалася навколо ДТП за участю народного депутата від «Слуги народу» Олександра Трухіна. Оприлюднене вчора «Українською правдою» відео з особистої камери поліцейського, який працював на місці цієї пригоди, чудово демонструє характер нинішньої влади.

Нагадаю, що Державне бюро розслідувань вже півроку не може з'ясувати, чи перебував Трухін за кермом у момент ДТП. Дуже показовий факт, якщо пригадати, що цей народний депутат входить до «групи Коломойського» та має практичні навички операцій з значними коштами. Дозволю собі припустити, що він пропонував патрульному поліцейському 150 тисяч зовсім не гривень.

Ситуація навколо Трухіна стала показовою з огляду на те, що відбувається навколо «Слуги народу». Ця фракція вже не може забезпечити формування порядку денного роботи парламенту навіть за сприяння «Довіри» та «За майбутнє». Лави парламентських «слуг» помітно лихоманить, і тому голова Верховної Ради Руслан Стефанчук знову завів «стару пісню про головне» — запровадження дистанційного голосування задля порятунку реноме «монобільшості». Законодавча влада втратила керованість, і бадьорі заяви представників виконавчої, як і президентські відеозвернення та спічі не переконують більшість українців: 2/3 з них, за оцінками різних соціологічних компаній, впевнені, що країна рухається у невірному напрямі.

У самого  Володимира Зеленського ситуація «гірше губернаторської». Він не демонструє чіткості позиції насамперед у сфері власної компетенції – обороні та зовнішній політиці. Президент то прогнозує окупацію Росією Харкова, то закликає не панікувати та робить закиди західним партнерам у нагнітанні паніки через зосередження російських військ біля українських кордонів. Зеленському все важче дається публічне спілкування, особливо з західними гостями, які погано розуміють жарти з присмаком «95 кварталу».

Що буде далі? Ознаки системної кризи в Україні помітні неозброєним оком, проте російські війська, які нависають над нашими кордонами, суттєво зменшують можливості для маневру і для Зеленського, і для політикуму в цілому. Йому доведеться або простягати руку своїм опонентам у пошуках алгоритму формування уряду єдності та спротиву, або і далі просуватися шляхом Януковича light. Часу для вибору залишилося обмаль.