Політичне життя Польщі вже майже два роки розвивається за спіраллю – партія «Право та справедливість», яка має більшість у Сеймі, послідовно викликає своїми ініціативами доволі гостру реакцію польського суспільства.

Подібна тактика сепарації прихильників та опонентів не є новою, адже «Право і справедливість» не лише перебуває при владі не перший рік, але і має значну концентрацію владних важелів у руках.

Минулого тижня польський Сейм зі скандалом ухвалив TVN lex – закон, який має на меті позбавити можливості володіти польськими медіа компанії, які не є резидентами Європейського Союзу. Сама процедура виявилася скандальною та позначила протиріччя всередині правлячої коаліції, які можуть обернутися вотумом недовіри уряду Моравецького.  Ініціатори TVN lex виглядають дещо контраверсійно, адже польська влада відома своїми складними відносинами з Брюсселем. Задеклароване прагнення не допустити купівлі польських телеканалів Росією та Китаєм насправді спрямоване проти найбільшого приватного телеканалу TVN, яким володіє американська компанія Discovery.

Прагнення протягнути згаданий законопроєкт спричинило кризу всередині правлячої коаліції, і прем'єр Матеуш Моравецький запропонував президенту Анджею Дуді звільнити свого заступника в уряді, лідера партії «Згода» Ярослава Говіна. Представники «Згоди» і раніше демонстрували наявність власного бачення окремих політичних питань. Цікаво, що правові ініціативи лідера партії «Солідарна Польща», яка також входить до правлячої коаліції,  Збігнева Зьобро, які викликали обурення у Європейському Союзі, сприймалися куди менш болісно.

Ситуацію загострює ще кілька фактів: на початку липня партія  «Право та справедливість» устами Ярослава Качінського оголосила про приєднання до коаліції правих європейських сил, які мають намір створити фракцію у Європарламенті, спроможну відстоювати національну ідентичність та, за великим рахунком, розмивати цінності Європейського Союзу. Практично одночасно про повернення до польської політики заявив і голова Європейської народної партії Дональд Туск, який знову встав до стерна «Громадянської платформи».  У ситуації з TVN lex Туск почав риторичну атаку на правлячу владу, наче демонструючи наявність політичної форми та звитяги.

Після перемоги на парламентських виборах восени 2019 року «Право і справедливість» наче діє за принципом «Кризи – наша професія». Це можна пояснити наявністю більшості у Сеймі (у верхній палаті, Сенаті, цю більшість соратники Ярослава Качінського втратили), однак результати минулорічних президентських виборів мали б дати потужний сигнал. Анджей Дуда, якого відносять до поміркованого крила «ПіС», переміг президента Варшави Рафала Тшасковського з рахунком 51:49. Польське суспільство все більше нагадує паровий котел, де клапани для скидання пари не спрацьовують. Минулої осені, під час кризи, викликаної ухваленням закону «Про захист тварин», у Польщі вже говорили про можливі дострокові парламентські вибори, схоже, що цього року вони стають куди більш реальними.