Володимир Зеленський пішов до інформаційного затінку, тоді як члени його команди емоційно доводили необхідність ухвалення законопроєкту «про олігархів». Схоже, що жертвою процесу прискореного законотворення стане Дмитро Разумков. Денис Шмигаль провів прес-конференцію. Дмитро Кулеба заявив The Independent, що Україна не вірить обіцянкам Заходу. Державне бюро розслідування остаточно перетворилося на спецорган Банкової. Заяви Анджея Дуди та дуету Меркель/Макрон продемонстрували розбіжності всередині ЄС щодо України.  У Росії пройшли гібридні вибори до Державної Думи.

Президент України провів низку нарад стосовно ухвалення законопроєктів, які ОПУ визначив стратегічно важливими. Мова про законопроєкт «…про олігархів» та зміни до системи оподаткування, які передбачають посилення фіскального тиску. Ще одне цікаве рішення – керівником робочої групи, завданням якої є протидія негативному впливу NordStream2, став Андрій Єрмак. Схоже, що статус «необранного віце-президента» набуває предметного змісту.

Доки президент залишався за лаштунками політичного процесу, на його авансцену вийшли його соратники. Особливо відзначився лідер фракції «Слуга народа» у парламенті Давид Арахамія, який гучністю голосу намагався компенсувати очевидний брак аргументів. Якщо не сприймати його вислови критично, може скластися враження, що ухвалення законопроєкту «…про олігархів» суттєво покращить суспільно-політичну та економічну ситуацію  в країні. Критикою цього документу відзначилися голова Верховної Ради Дмитро Разумков та лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко. Спікеру парламенту його фронда цілком може коштувати крісла у президії Верховної Ради, а от експрезиденту ситуація не залишає простору для маневру.

Прем'єр Денис Шмигаль провів пресконференцію, під час якої наголосив, що не має претензій до членів уряду (тим часом у коридорах влади про майбутні ротації у Кабміні говорять все активніше) та запевнив, що ціна газу для побутових споживачів не зміниться. Не зайве уточнення на фоні цінової лихоманки на європейських газових хабах. Шмигаль назвав деолігархізацію «вимогою суспільства», щоправда, не анонсувавши у проєкті бюджету-2022 жодних масштабних кроків на підтримку малого та середнього бізнеса.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба творчо розвинув скептичне ставлення Володимира Зеленського до Заходу, відзначивши в інтерв'ю The Independent, що Україна не вірить обіцянкам Заходу. Прагнення шефа зовнішньополітичного відомства побудувати державу на кшталт Ізраїлю розбивається не так об дефіцит євреїв, як об брак чіткої державної позиції у питанні позиціонування України.

Державне бюро розслідувань так і не зуміло встановити, чи перебував «слуга народу» Олександр Трухін за кермом авто під час резонансного ДТП наприкінці серпня. Ця безпомічність промовисто контрастує з запалом, з яким ДБР почало кримінальне провадження проти колишнього члена фракції «Слуга народа» Гео Лероса на підставі відео, яке з'явилося на анонімних телеграм-каналах. Вже давно принцип Франсіско Франко «Друзям – все, ворогам – закон» не знаходив такого буквального втілення.

Президент Польщі Анджей Дуда закликав не перетворювати Європейський Союз на клуб для обраних, відкривши його двері для Молдови та України. Офіційна Варшава помітно активізувалася на пострадянському просторі. Ангела Меркель та Еммануель Макрон провели прощальний робочий обід, обговоривши низку міжнародних проблем. Лідери Німеччини та Франції констатували, що виконання Мінських домовленостей здійснюється мізерними темпами. Цікаво, як у Німеччині та Франції відреагують на резолюцію Європейського Парламенту, вельми критичну щодо Росії.

 

Кремль провів думські вибори, цього разу залучивши до голосування десятки тисяч мешканців ОРДЛО на додачу до кримчан. Щоправда, з помітною особливістю: у так званих ДНР та ЛНР агітувала лише «Єдина Росія». Росія небезпідставно розраховує, що використання нею гібридних виборчих технологій не зустріне помітного опору з боку Заходу, а от Україні доведеться реагувати максимально гучно та ефективно, адже мова йде про її громадян.