Загальносвітові продовольчі тренди вказують на ріст значення сільськогосподарської землі у світі. Саме з цієї перспективи варто дивитись на майбутній формат ринку землі та технологію його повноцінного запуску, зокрема на потребу робити це негайно (в найближчі 2-3 роки) та доцільність допуску на ринок іноземців.
За прогнозами FAO (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН), населення світу до 2050 року зросте до 9,1 мільярда чоловік.
Це, свою чергу, в сукупності з таким фактором як урбанізація (зростання частки міського населення) викличе необхідність збільшити агровиробництво на 70%.
Уявіть, що ви — власник агрокомпанії. 70% — це значний рівень зростання, досягти якого можливо за рахунок двох стратегій: а) збільшення земельних масивів, що обробляються; б) підвищення ефективності виробництва.
Допустимо, що в хід підуть обидві стратегії. Під агровиробництво в світі, за даними Університету штату Мейн, відведено вже 38,6% площі земної поверхні, що є більш-ніж високим показником (потенціал для збільшення цієї цифри щороку скорочується). Для підвищення ефективності виробництва потрібно застосовувати переважно високоточні методи, чи органічні технології — рівень або компаній з високим матеріальним та інтелектуальним ресурсом, чи дуже дрібних виробників. Компанії, які готові реалізувати таку стратегію складають меншість.
З найбільшою вірогідністю ви будете акцентовано розширювати земельні масиви, що обробляються та робити все для перерозподілу високопродуктивних ґрунтів, якими як ми знаємо ще зі шкільної парти є чорноземи. Повірте, з вірогідністю до 80% так само думають і в світі.
Наша країна володіє майже десятою частиною світових запасів чорноземів. Не поганий об'єкт для іноземних інвестицій, чи не так?
Коли ми говоримо про майже десяту частину світових запасів чорноземів, це становить 2/3 від структури сільськогосподарських угідь в Україні. Відкриття повноцінного ринку землі та надання доступу до нього іноземців є вигідним для них. Але чи вигідним для нас?
Якщо ми допустимо до ринку земель сільськогосподарського призначення іноземні компанії — це може надати вигоду в короткостроковій перспективі (можливо, нові робочі місця, можливо, надходження додаткових коштів в економіку). Це не співрозмірно з тим, що ми не отримаємо переваг від додаткового збільшення виробництва (за виключенням незначних відрахувань до бюджету). Прибутки від торгівлі продовольством будуть набагато більші.
Також треба розуміти, що відстрочення допуску для іноземних компаній на ринок земель сільськогосподарського призначення навіть на 20 років — це не проблема для таких компаній.. вони радо почекають.
